19 грудня 2013 р.

Моя щаслива планета (Уроки для стійкого розвитку)

  4 клас

Тема 4
Піклування про рослин

Зустріч перша
Тема: Значення рослин в житті людини.
      Мета: ознайомити учнів із цінністю рослин для життя на планеті; пояснити проблеми зменшення рослинності на планеті, їх причини та наслідки; розвивати спостережливість; виховувати бажання берегти і примножуватирослинний світ.


Зустріч друга

      Тема: Як стати справжнім другом рослин.

      Мета: дослідити власні звички і ставлення до рослин; визначити дії для збереження і примноження рослин; мотивувати себе й інших на свідомий вибір життєвого стилю і зміни поведінки; розвивати спостережливість; виховувати любов, бережливе ставлення до рослин.

Зустріч третя

       Тема: Екскурсія. Ідемо до парку

       Мета: вивчення стану зелених насаджень у селі (місті), розширення і поглиблення  чуттєвого пізнання проблеми; провести спостереження за рослинами та зафіксувати його результати; розвивати спостережливість; виховувати бажання охороняти рослини.

Зустріч четверта

       Тема: Врятуємо зелені легені планети.

       Мета: розширення і поглиблення логічного пізнання проблеми, соціального досвіду популяризації ідей; узагальнення, формування і оприлюднення результатів діяльності; розвивати спостережливість, трудолюбивість; виховувати бажання берегти і примножувати рослини на планеті.


12 грудня 2013 р.

Пам’ятки для батьків першокласника


ЩОДЕННІ ПОРАДИ БАТЬКАМ

Готуємо руку до письма
Незабаром ваша дитина піде до школи. Ви, звісно, турбуєте­ся, чи устигне вона навчитися читати, писати і лічити. Але на неї очікують не тільки ці труднощі. Першокласникам доводить­ся виконувати багато вправ строго за зразком, що задає вчитель або рекомендують прописи. Виконання таких вправ можливе лише за умови добре розвинутих зорово-просторової пам'яті та довільної уваги.
Запропонуйте зошит у клітинку — і нехай дитина креслить, малює, пише по клітинках. Хай щастить!

Учимося читати. Навчання без примусу
Навчайте дітей грамоти у вільній, невимушеній, доброзичливій обстановці. Скористайтеся  порадами.
  Підготуйте і розвісьте в кімнаті картки, на яких голосними (червоного кольору) і приголосними (чорного кольору) написані сло­ва, предмети, імена, назви іграшок. Прикріпіть їх — і нехай дитина читає. Змінюйте картки 1—2 рази на місяць.
  Гра «Слідопит». Запропонуйте дитині короткі й незвичайні за змістом записочки: «Заглянь під ліжко», «Перевір праву ки­шеню сукні». Дитина самостійно виконує завдання і знаходить сюрпризи — книжку, іграшку — і так за ланцюжком до іграш­ки або книжки ще одна записка, що дитина захоче прочитати. Наприкінці гри — рукостискання, заохочення, компліменти дитині. Грайте навчаючись!

Правила для батьків
  Не навчайте дітей так, як навчали вас. Вони народилися в ін­ший час.
  Жваво цікавтеся життям дитини, її радощами та засмученнями, за потреби сприяйте, радійте, співчувайте.
  Спілкуйтеся із дитиною, як із дорослим, який чекає від вас вза­ємної довіри, поваги, розуміння.
  Дайте їй відчути, як її люблять, як чекають від неї успіхів.
 Смійтеся разом із нею, веселіться, грайтеся!
  Жваво цікавтеся дитячими захопленнями, беріть участь у них.
  Перепрошуйте перед дитиною, якщо з якоїсь причини припу­стилися стосовно неї безтактності.
  Заохочуйте у своїй дитині бажання ставити запитання, спереча­тися, висловлювати власну думку, стверджувати свою позицію.
  Учіть дітей шанобливо висловлювати і доводити свою думку, спе­речатися без істерики, образи.
  Заохочуйте пошукову, дослідницьку діяльність, учіть дитину самостійно думати, міркувати.
  Допомагайте дитині перевершити саму себе, не бійтеся ставити перед нею щоразу складніші завдання.
  Стежте за чистотою власного мовлення, не забруднюйте ЇЇ жар­гонізмами, суржиком.

11 грудня 2013 р.

Специфіка навчання грамоти шестирічних першокласників

Освіта – стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації й держави, запорука майбутнього, найбільш масштабна і людиноємна сфера суспільства, його політичної, соціально-економічної, культурної й наукової організації. Вона є засобом відтворення й нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу, виховання патріота і громадянина, дієвим чинником модернізації суспільства, зміцнення авторитету держави на міжнародній арені.
На сучасному етапі формування освіти одне з головних завдань – створення необхідних умов для повноцінного розвитку і самореалізації кожного громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися протягом життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, визначаючи стратегію радикальної модернізації освіти, головною її метою вважає створення умов для “розвитку, самоствердження і самореалізації особистості впродовж життя.
Початкова освіта – це перший освітній рівень, який закладає фундамент загальноосвітньої підготовки школярів. Тому пріоритетне завдання навчання у початковій школі на сучасному етапі має не лише сформувати в учнів певну кількість знань, загальнонавчальних умінь та навичок, а забезпечити подальше становлення особистості дитини, розвиток її розумових здібностей, і в першу чергу навчити дітей самостійно і творчо мислити. В.Сухомлинський прагнув, щоб початкова школа стала “школою мислення, фундаментом творчих розумових сил учнів”.
Розв’язання актуальних завдань національно-державного будівництва в Україні неможливе без всебічного реформування освіти. Від школи значною мірою залежить ступінь стабільності та надійності історичних перетворень нашого часу, оскільки лише енергійне, вільне від старих стереотипів покоління може повною мірою реалізувати нові соціально прогресивні ідеї.
 

Адаптаційний період для шестирічних учнів

Сьогодні прийшли до першого класу діти – шестирічки, які навчатимуться у початковій школі чотири роки. Період розвитку дитини від 6-ти років є перехідним між дошкільним і молодшим віком. З приходом до школи змінюється провідна діяльність шестирічного школяра. Всі види діяльності (гра, посильна праця, творчість) підпорядковуються навчанню. І потрібно, щоб у першому класі цей перехід від ігрової до навчальної діяльності був поступовим.
Робота з шестирічними дітьми передбачає обов’язкове урахування їх фізіологічних і психологічних особливостей. Маленькі шестирічки прагнуть визнання з боку дорослого, вчителя і намагаються гарними вчинками заслужити це визнання. Тому школярі набагато швидше відгукуються на прохання педагога, ніж на тверді вимоги.
У першому класі необхідно сформувати в дитині внутрішню позицію школяра, а саме: відмова від дошкільного – ігрового способу існування, позитивне ставлення до навчального процесу і нового типу стосунків з дорослим як з учителем. 
Одним з основних завдань вчителів і психологів, що працюють у першому класі чотирирічної початкової школи, є створення умов для успішної адаптації дітей до шкільного життя.
Слід пам’ятати, що тривалість адаптаційного періоду у шестирічок збільшується з трьох місяців до півроку.
Норми дошкільної поведінки краще пропонувати спочатку у формі гри за шкільними правилами. Часто зазнають труднощів шестирічки у процесі взаємодії з однолітками. 


9 грудня 2013 р.

Схема самоаналізу уроку в початкових класах


1. Загальна структура уроку.
Основна дидактична мета уроку: його місце в системі уроків з теми, основні моменти уроку, дозування часу, дотримання основних вимог до оформлення уроку, використання часу на уроці.

2. Реалізація основної дидактичної мети уроку.
Виконання вимог програми, співвідношення матеріалу, поясненого на уроці і даного на самостійну роботу, організація сприйняття, уваги, пізнавального інтересу, організація первинного закріплення матеріалу, перевірка якості знань, використання розділу і програм, вимоги до знань, опитування учнів.

3. Розвивальний аспект уроку.
Залучення учнів до здійснення основних розумових операцій, подолання посильних труднощів, розвиток пізнавальної самостійності й послідовності, науковості, міцність знань.

4. Дотримання основних принципів дидактики.
Принцип наочності, свідомості і активності в роботі вчителя і учнів, доступності і посильності, систематичності і послідовності, науковості, зв’язку теорії з практикою, міцності знань.

24 листопада 2013 р.

Використання інноваційних технологій


Для сучасної освіти характерним є пошук нових педагогічних можливостей, що пов’язано насамперед з відмовою від традиційного навчання та виховання, з ідеєю цілісності педагогічного процесу як системи, що спирається на теорії загальнолюдських цінностей, гуманізації, особистісно орієнтованого підходу.
Головним критерієм оцінки педагогічної технології є її ефективність та результативність.
Я в своїй роботі використовую ряд інноваційних технологій.

Технологія особистісно орієнтованого навчання
Цілі і завдання:
- розвивати індивідуальні та пізнавальні здібності кожної дитини;
- максимально виявляти, ініціювати, використовувати індивідуальний (субєктивний) досвід дитини;
- допомогти особистості пізнати себе, самовизначитися і самореалізуватися.
Позиція вчителя:
- ініціювання суб’єктивного досвіду навчання;
- розвиток індивідуальності кожної дитини;
- визнання індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної людини.
Позиція учня:
- вільний вибір елементів навчально-виховного процесу;
- самопізнання, самовизначення, самореалізація.

Завантажити повністю

23 листопада 2013 р.

Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках читання


Доповідь на методичному обєднанні
учителів початкових класів

Інтерактивне навчання — це специфічна форма організації діяльності, що має на меті створити комфортні умови навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спромож­ність,
Інтерактивне навчання — це певний різновид активного навчання, що має свої закономірності та особливості. Навчальний процес завдяки таким технологіям відбувається за умов постійної, актив­ної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, коли учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами уроку.
Інтерактивні технології потребують певної зміни у житті всього класу, а також значної кіль­кості часу для підготовки як учнів, так і педагога. Починати необхідно з поступового використання технологій — і вчителеві, й учням до них слід звикнути. Спочатку з учнями проводиться особли­ве організаційне заняття і із ними розробляються правила роботи у класі. Діти налаштовуються на сумлінну підготовку до інтерактивних занять. Спо­чатку використовують прості інтерактивні техноло­гії: роботу в парах; роботу в малих групах; «моз­ковий штурм» тощо.

19 листопада 2013 р.

Інноваційні педагогічні процеси у початкових класах як шлях до якісної освіти


Доповідь на методичному обєднанні класних керівників

Як відомо, навчально-виховний процес повинен будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самостійності й творчої активності. А це вимагає організації навчання відповідно до здібностей, здатності до навчання, таланту дитини. Необ­хідна переорієнтація на те, щоб створити можливості кожному стати самим собою.
Особливістю сучасності є те, що лю­дина, щоб реалізуватися в суспільстві, повинна вчитися практично все своє життя. Якість сучасної освіти, тобто відповідність до вимог суспільства, ви­значається не стільки тим, що дитина знає і чого вона навчилася в школі, скільки здібностями і вміннями здо­бувати нові знання та використову­вати їх у нових умовах.
Тільки через діяльнісний підхід у навчанні можна вийти на необхідний рівень, тільки через самодіяльність можна знайти своє місце у складному багатогранному суспільстві.
В останні роки вчителі початкових класів зазначають зниження інтересу до навчання у дітей 6-10-річного віку. Чому знижується інтерес дітей до навчання?
Причинами втрати інтересу до знань є:
1. Невміння вчитися й долати труднощі пізнавальної діяльності.
2. Обсяг та складність матеріалу, який необхідно засвоїти і запам'ятати.
3. Педагоги часто організовують діяльність без опори на бажання й мотиви учнів.
4. Убогість шкільного життя і навчального процесу (монотонність й одноманітність занять, відсутність швидкої зміни подій, яскравих вражень і нових зустрічей та необхідність тривалий час сидіти і майже не говорити — усе це ро­бить шкільне життя нудним і невеселим).
5. Бідність методики й організації навчального процесу.
6. Застарілість матеріальних засобів навчання (прилади, наочність) і відсутність нових.
7. Традиційна структура, де переважають пасивні форми роботи учнів, практично повторюється на кожному уроці з усіх предметів. Такі умови створюються на уроці, коли вчитель використовує пасивну модель навчання.
Пасивна модель навчання: учень є «об'єктом» навчання, повинен запам'ятати і відтворити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника — джерелом правильних знань. У цьому випадку учні лише слухають і дивляться (лекція, читання, пояснення, демонстрація, відтворювальне опитування учнів). Учні не спілкуються між собою і не виконують жодних творчих завдань.
Розглянемо активну модель навчання. Активна модель навчання передбачає застосування методів, що стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень є «суб'єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог із учителем. Основні методи: самостійна робота, проблемні творчі завдання, запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення.

18 листопада 2013 р.

«Запали в душі дитини вогник творчого натхнення»


Нотатки учасника обласних педагогічних читань
з Гуманної Педагогіки на тему
«Учителю, надихай мене на творчість!»



                                          Учитель – це покликання від Бога,
                                          А доля вчителя – життєвий творчий шлях.
                                          Це не торована відома всім дорога:
                                          Падіння, злети, радість відкриття.
                                               А щастя вчителя – це посмішки дитячі,
                                               І очі пустотливі, думок ясних політ.
                                              Як казка світ стає тоді, неначе,
                                               Коли учитель осягнув дитинства світ.
                                                                                          (В. Порощук)

У сучасній освіті актуальним є питання оновлення навчально-виховного процесу, побудованого відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самостійності й творчої активності. Необхідно організувати навчання відповідно до здібностей дитини, її таланту і здатності навчатись.
Отож першорядним завданням учителя має стати виявлення тих задатків, які є в кожного  учня. Знайти та збудити в кожній дитині якісь творчі здібності, навчити її працювати, допомогти зрозуміти і знайти себе, зробити перші кроки в творчості задля радісного, щасливого життя – ось мета кожного вчителя.
«Усі діти талановиті. Необхідно тільки, щоб школа допомогла дізнатися про свої здібності. Дітям цікаво вчитися, коли вони люблять свою школу, люблять свого вчителя.» (Ігор Волков). Зробити світ щасливим без справедливості і доброї школи не можна. Творчий учитель – це діамант, який осяває душу всіма гранями свого педагогічного дару, який плекає дитину на засадах добра.
Навчати творчості – це навчати передусім творчого ставлення до праці, виховувати не споживачів, а активних учасників, які не бояться труднощів. Творчість у школі – особлива сфера, тому що результат безпосередньо повернений до особистості школяра, сприяє процесу пізнання, вихованню необхідності вчитися, вихованню високих моральних рис. Кожна дитина не тільки сприймає, а й малює, творить. Дитяче бачення світу – своєрідна художня творчість. Діти переживають бурхливу радість, сприймаючи образи навколишнього світу і додаючи до них щось від фантазії. Емоційна насиченість сприйняття – духовний заряд дитячої творчості, яка відкриває в дитячій душі ті потаємні куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів. Допомагаючи дитині відчувати красу навколишнього світу, вчитель непомітно торкається цих куточків.

«Любов – основа життя Дитини»


Нотатки учасника обласних педагогічних читань з Гуманної Педагогіки



«Дитина стоїть перед нами у всій невинності й чистоті своєї душі і вимагає від нас позитивної мудрості, а не заперечення того, чого дитина не знає. «Що ви хочете від мене? – запитує вона нас, - що ви хочете з мене зробити? Що ви називаєте хорошим? До чого ви самі прагнете і мене спрямовуєте? Мені немає діла до ваших помилок; вкажіть мені прямий шлях. Не кажіть мені, що ви ненавидите, а скажіть, що ви любите; не кажіть мені, чого ви не бажаєте, а скажіть мені, чого бажаєте». Проте, що ми скажемо у відповідь на ці запитання?»

К.Д.Ушинський


Мудро сказав той, хто вважає, що школи – майстерні гуманності, якщо вони досягають того, що люди стають дійсно людьми. Це буде тільки тоді, якщо школи попрацюють над тим, щоб зробити людей мудрими по розуму, розважливими в своїх діях і шляхетними серцем.
 Плутарх говорив: «Якими діти народжуються, це ні від кого не залежить, але щоб вони шляхом правильного виховання стали хорошими – це в наших силах». Хороший учитель «горить нетерпінням навчити всіх всьому, що тільки можливо». І разом з тим він постійно думає про те, як учити так, щоб наука сприймалась учнями приємно.
Я.А.Коменський підкреслював основну тенденцію всіх педагогічних стремлінь – добитися того, щоб люди навчилися діяти в інтересах благополуччя всього людства: «… лише тоді настав би щасливий стан в справах приватних і громадських».
Дитина, що керується бажанням розвитку закладених в ній сил, сама починає використовувати різносторонні сили своїх органів чуттів, які задовольняють її потребу в діяльності, що направлена на вироблення майстерності.
Дитина любима і вірить ще раніше, ніж починає мислити і діяти. Вплив сімейного життя спонукає її піднестися і підносить її до сокровенної суті моральних сил.
Психологічний розвиток дитини зумовлений взаємодією біологічних даних, соціального середовища і власної активності. У кожної дитини взаємодія цих факторів своєрідна, кожна дитина особлива і неповторна.

17 листопада 2013 р.

Сучасні педагогічні технології у навчально – виховному процесі


Виступ на педагогічній раді

Педагогічна технологія нерозривно взаємопов’язана з педагогічною діяльністю. У педагогічній діяльності головними діючими особами є вчитель та дитина. Саме вони на кожному етапі педагогічної діяльності, взаємодіючи один з одним і колективом у цілому, спільно вирішують завдання виховання, навчання та розвитку.
Учитель, як суб’єкт діяльності, керує навчально – виховним процесом, забезпечує його освітній, виховний і розвивальний характер. Удосконалення педагогічної діяльності впливає на розвиток особистості вчителя та учня, оскільки зовнішня дія, як правило, справляє вплив на психічні процеси, які в свою чергу якісно змінюють діяльність, виводять її на рівень творчості.
Педагогічна технологія – один із спеціальних напрямків педагогічної науки, покликаний забезпечити досягнення певних завдань, підвищувати ефективність навчально-виховного рівня, гарантувати його високий рівень. Отже, організація різних видів педагогічної діяльності передбачає використання варіативних технологій на рівні творчості та майстерності. У сучасній дидактиці представлені найрізноманітніші технології, бо кожен автор і виконавець привносять в педагогічний процес щось своє індивідуальне.
Я в своїй діяльності використовую ряд педагогічних технологій.
Технологія особистісно орієнтованого навчання – це така організація процесу навчання, в основі якої лежить визнання індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної людини, що вимагає забезпечення розвитку і саморозвитку особистості учня виходячи із виявлення його індивідуального, неповторного, суб’єктивного досвіду, здібностей, інтересів, можливостей реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, поведінці.
Цілі особистісно орієнтованого навчання: розвиток пізнавальних здібностей учня, максимальне  розкриття індивідуальності учня.
Для найбільшої ефективності загального розвитку школярів розроблено технологію розвивального навчання. Розвивальне навчання – це активно-діяльнісний метод навчання, під час якого враховуються та використовуються природні закономірності індивідуального розвитку дитини, що зумовлюють розвиток знань, умінь , навичок і способів розумових дій, самокерованих механізмів особистості, емоційно-ціннісної та діяльнісно-практичної сфер.
Новою для української школи є технологія інтерактивного навчання.    Інтерактивне навчання –це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів: спів навчання, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Цілі і завдання проектної технології: навчити здобувати знання самостійно, застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; сприяти формуванню в учнів комунікативних навичок; прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору, висування гіпотез, уміння робити висновки. Можуть бути різні підстави для вибору тематики проекту, яку можуть запропонувати як учителі так і самі учні. Розрізняють такі типи проектів: творчі, ігрові, інформаційні, практико-орієнтовані, дослідницькі.
Модульно-розвивальна технологія навчання є одним із видів особистісно орієнтованого навчання. Модульне навчання – це технологія навчання, сутність якого полягає в тому, щоб той, хто навчається, міг самостійно працювати із запропонованими йому індивідуальними програмами, що містять банк інформації та методичні рекомендації щодо виконання завдань.
Головним критерієм оцінки педагогічної технології є її ефективність та результативність.

15 листопада 2013 р.

Рекомендації учителям щодо проведення уроків

Урок — це видима частина роботи вчителя, якій передує велика підготовча діяльність.
Педагог зобов'язаний на уроці дотримуватися цілого ряду вимог. Треба відзначити, що вимог до сучасного уроку так багато, що вони підрозділяються на кілька груп:
•  вимоги до структури уроку;
•  вимоги до підготовки та організації уроку;
•  вимоги до змісту уроку та процесу навчання;
•  вимоги до техніки проведення уроку.

Вимоги до структури уроки включають:
1) чітко визначені цілі та завдання уроку;
2) визначення типу уроку, органічний зв'язок всіх частин уроку;
3) зв'язок уроку з попереднім уроком і закласти перспективу на наступний урок;
4) вибір оптимальних, виходячи із цілей і завдань уроку, методів вивчення і закріплення нового матеріалу;
5) оптимальність домашнього завдання (форма, обсяг, запис у щоденнику, облік індивідуальних особливостей і т. д.).

Вимоги до підготовки та організації уроку припускають:
1) підготовку та використання демонстраційного і роздавального матеріалу;
2) можливість для учнів одержувати частину знань самостійно під керівництвом педагога;
3) використовувати контроль і самоконтроль учнів у процесі виконання навчальних завдань; перевірку і самоперевірку після виконання ними завдання;
4) при підготовці виділити складні моменти нової теми, продумати методику їхнього пояснення.

Вимоги до змісту уроку і процесу навчання включають:
1) урок повинен сприяти розвитку пізнавальних процесів в учнів (сприйняттю, пам'яті, уваги, мислення, мовлення);
2) формувати якості особистості школярів (дисциплінованість, акуратність, ініціативність і т. д.);
3) урок повинен сприяти мотиву позитивного відношення учнів до навчання.

Вимоги до техніки проведення уроку припускають:
1) певний ритм і темп уроку оптимальний для учнів класу;
2) сприятливий психологічний клімат на уроці (взаємна доброзичливість, готовність учителя прийти на допомогу учневі і т. д.);
3) взаємне співробітництво вчителя й учнів, педагогічний такт;
4) використання різних видів діяльності учнів, підтримувати інтерес до уроку.

5 листопада 2013 р.

Використання поетичних творів на уроках української мови в 2 – 4 класах


Посібник містить систему дидактичних матеріалів до уроків української мови у 2-4 класах, дібраних за мовними темами відповідно до чинної програми з української мови.

Використання поезії на уроках рідної мови відкриває невичерпні можливості: сприяє практичному засвоєнню та закріпленню програмового матеріалу, розвитку мовлення та формуванню пізнавальної активності учнів.

Для вчителів початкових класів, студентів педагогічних навчальних закладів, батьків.
 

Поезія – один із улюблених жанрів дітвори. Поетична творчість є неписаним підручником з педагогіки. Своєрідність поезії проявилась в доступності дітям, у яскраво вираженому виховному спрямуванні, відповідності тем, образів, ідей віковим особливостям дітей. Найкращі зразки поетичного слова мають важливе педагогічне значення. Вони сприяють вихованню національної свідомості, гідності, патріотичних почуттів, активізації творчих здібностей, всебічному розвитку молодших школярів.

Поезія – насамперед віршована форма літератури, але форма глибоко змістовна. Віршовану поетичну форму характеризує піднесений лад думок, у яких відбиваються найсуттєвіші загальнолюдські цінності буття, підкреслена емоційність, вишуканий підбір слів та форм їх звукового сполучення.

Вивчення мови з опорою на літературний текстовий матеріал сприяє збагаченню мовної культури учнів, розвитку їхнього образного мислення, відчуття стилю, а також активізації творчих літературних здібностей школярів.

Використання поетичних творів у процесі вивчення певних граматичних понять, явищ, категорій вносить у процес пізнання ті стимули, які роблять його емоційно насиченим.

Відомо, що лексичне значення слова повязане з предметом, явищем, дією, ознакою тощо. Звичні нам слова в художньому тексті набирають нового образного змісту.

Звернення до літератури на уроках мови розвиває в учнів пізнавальний інтерес. Такі уроки свідчать, що граматичний матеріал, який розглядається з допомогою художніх текстів, сприймається учнями з більшою цікавістю. Учні перестають дивитися на мову як на чисто формальний засіб передачі змісту. Школярі збагачуються розумінням того, що саме формування змісту кличе до життя відповідні форми мовлення.

Завдання найбільш ефективно розвивають увагу до слова і розуміння його виразно-смислових відтінків, коли текст, на основі якого вони виконуються, близький, знайомий або певною мірою зацікавлює учнів.

Як підтверджено практикою, дуже ефективно граматичні явища розглядати на прикладах уже опрацьованих творів.

Орієнтація під час вивчення мови на літературні тексти дають змогу, по-перше, показати красу і силу мови, її виражальні особливості, гнучкість та багатство, по-друге, ефективно засвоїти теоретичні й практичні питання, бо тільки в такий спосіб можна побудити інтерес до мови, поєднувати вивчення граматики з виразним читанням, а отже, розраховувати на свідоме й ефективне засвоєння пропонованого для розгляду матеріалу (теоретичного й практичного).

Вивчення мови на основі аналізу тексту в єдності змісту і форми сприятиме вихованню уваги до слова, пізнанню слова, збагаченню мовного запасу, формування читача і слухача, розвитку чуття мови, уміння бачити всі відтінки значення слова, вироблення естетичного смаку, розумінню краси слова, глибини його виразності.

Поезія допомагає збагачувати словник і граматичну структуру мовлення учнів, допомагає пізнати їм, як твориться будь – яке зв’язне висловлювання, які його істотні ознаки.


30 жовтня 2013 р.

План роботи методичного об’єднання учителів початкових класів

План роботи методичного об’єднання 
учителів початкових класів
на 2013 - 2014 н.р.
з проблемного питання:
 «Використання активних методів  навчання, спрямованих на розвиток критичного мислення молодших школярів»

Зміст

1. Вступ. Аналіз діяльності методоб’єднання.
Завдання вчителів початкових класів  на навчальний рік.

2. Діагностичні картки.

3. Загальні відомості про членів методичного об’єднання.

4. Заходи з підвищення фахового і методичного рівня педагогів.

5. Впровадження перспективного педагогічного досвіду

6. Фахова і методична література.

7. Графік і тематика засідань методичного об’єднання.

8. Моніторинг якості навчання.

9. Графік проведення відкритих уроків, взаємовідвідування.

10. Організація позакласної роботи.

11. Основні навчально - методичні документи.

12. Заходи щодо зміцнення навчально-матеріальної бази.

13. Рішення засідань методоб’єднання.

14. Матеріали засідань.



28 жовтня 2013 р.

Методичні рекомендації щодо роботи за новим «Букварем» авторів Захарійчук М. Д., Науменко В. О.


Частина українських першокласників навчаються за «Букварем» авторів Захарійчук М. Д., Науменко В. 0., створеним відповідно до програми 2012 року. Згаданий підручник входить до навчально-методичного комплекту, який призначений для реалізації завдань програми з навчання читання, письма, слухання-розуміння, говоріння й літературного розвитку першокласників. Буквар, а також зошити з друкованою основою з письма та розвитку зв’язного мовлення (авт. Захарійчук М. Д.) забезпечують навчально-виховний процес у добукварний і букварний періоди. Післябукварний період забезпечується «Читанкою» та зошитом до читанки (авт. Науменко В. О.), «Українською мовою» (авт.Захарійчук М. Д). До «Букваря” розроблені демонстраційні таблиці, які доповнюють зміст букваря. Окрім цього, автори пропонують «Книгу для вчителя: методика роботи за новим Букварем», яка складається з двох частин: частина перша вміщує теоретичні аспекти навчання грамоти, частина друга-орієнтовний зміст уроків навчання грамоти, роботи з дитячою книгою і розвитку зв’язного мовлення.
Здійснимо короткий аналіз структури Букваря та розкриємо новизну навчального змісту.

Завантажити повністю

            Методичні матеріали подані відповідно до рекомендацій авторів "Букваря".

26 жовтня 2013 р.

Урок. Правила користування громадським транспортом


Основи здоровя, 1 клас

 Тема:Правила користування громадським транспортом

  Мета:   формування ключових компетентностей:
                 вміння вчитися – навчати школярів організовувати свою 
                 навчальну діяльність, відразу переключатись на нову роботу, 
                 мати власну думку, обґрунтовувати її;
                 загальнокультурної – використовувати набуті знання, уміння
                 під час виконання соціальних ролей, вчити учнів звязно 
                 висловлюватись;
                 соціальної – сприяти набуттю навичок правомірної поведінки,
                 розвивати у школярів здатність адекватно оцінювати свою 
                 поведінку;
                 здоров’язбережувальної – працювати над удосконаленням 
                 соціальної та духовної складової здоровя;
                 інформаційно-комунікативної – навчати учнів аналізувати й 
                 відстоювати потрібну інформацію, переносити набутий 
                 життєвий досвід у нову ситуацію;
                  формування предметних компетентностей: ознайомити учнів 
                  із видами громадського транспорту, допомогти їм засвоїти 
                  правила поведінки і користування громадським транспортом, 
                  посадки і підготовки до виходу; розвивати спостережливість, 
                  самостійність; виховувати культуру поведінки у громадському 
                  транспорті.
   Обладнання: предметні малюнки, загадки, картки, зошити з друкованою 
                           основою, компютер, презентація, тестові завдання.
   Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу


Хід уроку
І.    Організаційний момент
II.  Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності
1.  Робота над загадками
- Дім по вулиці повзе, на роботу всіх везе.
Не на курячих ногах, у гумових чобітках. (Автобус)
- Маленькі будиночки містом біжать,
Хлопчики й дівчатка в будиночках сидять. (Трамвай)
- Має він салон місткий, комфортабельний, зручний.
За маршрутом він іде, струм від дроту він бере. (Тролейбус)
- Під землею справжнє диво – все там чисто і красиво,
А в тунелях залізниця: поїзд хутко скрізь домчиться. (Метро)
2. Бесіда
— Яку загальну назву можна добрати до цих відгадок?
—   Які види транспорту вам відомі? (Залізничний, морський, річковий, повітряний, автомобільний. Усі автомобілі можна поді­лити на вантажні, пасажирські та спеціальні.)
—   Які види транспорту були в давнину? (Презентація)
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про види громадського транс­порту, вивчите правила поведінки і користування громадським транспортом.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Вправа «Гронування»  -  Громадський транспорт
— Які види громадського транспорту вам відомі?
 (Картки: метро, ав­тобус, тролейбус, трамвай, таксі, мікроавтобус, пасажирський літак, теплохід, пасажирський поїзд).
2. Робота з підручником, ст. 96, бесіда за малюнками.
3. Робота в зошитах з друкованою основою, ст. 50.
- Позначте, якими видами транспорту користуються мешканці твоєї місцевості.

Виховна система


Ти людиною народився, 
але Людиною повинен стати


      Основою  сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність. Виховання, за визначенням Е.Фромма, - це допомога дитині в розвитку її потенційних можливостей.  Мета виховної системи – формувати духовність високих моральних якостей дитини, емоційно-чуттєву сферу особистості, відчуття єдності з природою, суспільством. Система допоможе учневі зрозуміти себе, розібратися в навколишньому світі і тим самим зробити перший крок до самовдосконалення.

      Робота містить опис виховної системи початкових класів та розробки виховних заходів.
      Даний досвід може бути використаний для планування виховної роботи в початкових класах.

Зміст

І. Вступ 
ІІ. Психолого – педагогічні особливості вихованців 
ІІІ. Педагогічні ідеї  
ІV. Перелік методик для вивчення учнівського колективу  
V. Модель виховної системи 
ІV. Етапи життєдіяльності учнівського колективу  
VІІ. Рейтинг вихованості учнів  
VІІІ. Модель випускника початкової  школи  
VІІІ. Додатки (Сценарії виховних заходів)

17 жовтня 2013 р.

Урок добра


Урок добра

Година спілкування



Тема: Людина в цьому світі повинна добро творити



Мета: вчити дітей розрізняти добро і зло, давати їм моральну оцінку;
          уточнити й поглибити уявлення учнів про чуйність та уважність 
          до людей; розвивати позитивні якості характеру; викликати
          бажання бути добрим, чуйним, щирим, турботливим до людей, 
          до природи.

Обладнання: плакат-вислів, ситуативні малюнки, прислівя, маленькі
          сердечка, скринька, іграшки.

Хід заняття

1. Гра «Стежина добрих слів»

Діти стають у коло і по черзі «передають» один одному ласкаве слово.

2. Учитель: Сказавши один одному ласкаве слово, побажавши добра, ми разом з вами полинемо у прекрасний світ. У нас сьогодні незвичайна година спілкування «Людина в цьому світі повинна добро творити». Нехай вона усім принесе задоволення.

                    Людина починається з добра,

                    Із ласки і великої любові,

                    Із батьківської хати і добра,

                    З поваги, що звучить у кожнім слові.

3. Дидактична гра «Що в тобі хорошого?»

(Кілька учнів називають свої кращі риси, якими вони «зігрівають» людей.)

Учитель:  Підсумовуючи сказане вами, я хочу згадати гарні слова, які сказала Мати Тереза: «І все ж таки віддай світу все найкраще, що в тобі є.»

16 жовтня 2013 р.

Учитель – вихователь носіїв Світла і радості

Щоб дати учням іскринку знань,
вчителю потрібно ввібрати ціле море світла.

В.О.Сухомлинський


Хто людям добро бажає, той і собі має, - говорить народна мудрість.
За останні роки у початковій школі все виразніше утверджується особистісно орієнтований підхід до виховання і розвитку учнів як вияв практичного втілення гуманної педагогіки. У центрі зусиль вчителів – інтереси школярів. На уроках головними дійовими особами є діти.  Керуючись настановами Ш. Амонашвілі, памятаємо: «Треба, щоб вони, діти і урок, любили один одного, ішли назустріч одне одному». Особистісно-орієнтовані уроки – це витвір мистецтва гуманної педагогіки, цінний перспективний досвід педагогічної науки, який дає простір для творчості вчителя й учня, втілення різноманітних форм, методів навчання, потужних прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів.
Творчість є стрижнем гуманізації, причому творить не тільки учень, а й учитель.
І хороший вчитель не той, хто краще за всіх вчить, а той, хто краще все вчить.
Досягнення мети уроку, побудованого на принципах гуманно-особистісного мислення передбачає поєднання доброзичливої атмосфери міжособистісного спілкування на уроці з широким застосуванням методів і прийомів, що прямо впливають на мотиваційний компонент уроку.


15 жовтня 2013 р.

Шляхи формування компетентності «Вчити вчитися»

Учитель – це людина, яка вирощує дві

думки там, де раніше росла одна.

Е. Хаббард


   Навчання – основна форма розвитку пізнавальної активності молодших школярів. З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній світогляд, а з другого боку – у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нові, задовольняючи свої потреби в пізнанні. Дитині має бути зрозумілою мета завдання. І тоді вона зможе з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи. Тому важливим етапом кожного уроку є мотивація навчальної діяльності учнів.

   Чим молодший шкільний вік, тим цікавіші слід давати завдання. Найцікавішим є те, що максимально розвиває самостійність дитини, збуджує її думку. Викладання повинно бути захоплюючим – таким є один із принципів методики сучасного уроку. Кожне заняття повинно мати пізнавальний характер і водночас захоплювати як своїм змістом, так і способом викладання. [5,с. 9]

    Ефективними є нестандартні уроки. Часто на практиці застосовую:

-  інтегровані (міжпредметні) уроки;

-  уроки - дослідження (урок-панорама ідей, урок – пошук, урок – самопізнання);

-  уроки – звіти (урок-аукціон, урок - інтерв’ю, урок-ерудит, урок-презентація);

-  уроки – мандрівки (урок-екскурсія, урок-подорож, урок-марафон);

- уроки – дискусії (урок-діалог, урок запитань і відповідей, урок-телеміст, урок – прес-конференція).