Нова українська школа: порадник для вчителя

Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: порадник для вчителя» є продовженням навчальних тем, які опрацьовувались вчителями під час тренінгів. Посібник містить матеріали та практичні завдання, які допоможуть вчителям створювати освітнє середовище, забезпечити різні форми інтегрованого навчання, залучати до педагогічної взаємодії родини дітей, інших партнерів, оцінити власну практику в контексті освітніх новацій, здійснювати моніторинг розвитку учнів.

Авторський колектив: Софій Н. З., Онопрієнко О. В., Найда Ю. М., Пристінська М. С., Большакова І. О.

Під загальною редакцією: Бібік Н. М., головний науковий співробітник Інституту
педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПНУ.

Переглянути посібник
 

Порядок зарахування до першого класу в 2018 році

Роз'яснення Міністерства освіти і науки щодо найпоширеніших запитань батьків про зарахування дітей до перших класів у 2018 році.

Право здобувати початкову освіту у школі, найближчій до місця проживання – це право за Законом чи «закріпачення»?

Дитина не зобов’язана, а має право навчатися в закладі освіти, на території обслуговування якого вона проживає. І таке її право гарантоване Законом України «Про освіту».

Відповідно до абзаців другого і третього частини 1 статті 13 Закону України «Про освіту» кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи. Це право гарантується, але не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти.

Зазначена гарантія реалізується через частину 7 статті 18 Закону України «Про загальну середню освіту», згідно з якою «Право на першочергове зарахування до початкової школи мають діти, які проживають на території обслуговування цієї школи».

Якщо батьки бажають віддати свою дитину в початкову школу, яка не закріплена за місцем проживання – вони можуть зробити це. Необхідно подати заяву на зарахування в обрану школу на вільні місця. Зарахування на вільні місця відбуватиметься за результатами жеребкування, основні положення якого передбачені главою 2 розділу ІІ Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти.

Але в будь-якому разі за ними залишається право на місце у школі за місцем проживання, за умови подання до 31 травня відповідної заяви про зарахування до цієї школи.

Простими словами, після відміни всіх конкурсів, на яких перевірялися, по суті, не знання (перевірку яких знань можна проводити для 6-річних дітей?), а фінансова спроможність батьків, доступ до початкової школи в престижних ліцеях та гімназіях отримали діти, які  живуть поруч.

Якщо батьки (один з батьків) дитини вирішили скористатися наданим Законом гарантованим правом, що і коли вони мають зробити?

Заяву про зарахування потрібно подати до школи до 31 травня.

Форма заяви (додаток 1 до Порядку) передбачає можливість повідомлення наявності права на першочергове зарахування і у випадку наявності такого права – можливість зазначення назви і реквізитів документа, що підтверджує проживання на території обслуговування закладу освіти.

До заяви додаються копія свідоцтва про народження дитини (під час подання копії пред’являється оригінал) та оригінал або копія медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2010 року за № 794/18089.

У разі наявності та за бажанням одного з батьків дитини з особливими освітніми потребами до заяви можуть додаватися оригінал або копія висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації для зарахування дитини в інклюзивний чи спеціальний клас.

Яким документом має бути підтверджене місце проживання дитини чи одного з її батьків?

Наразі Порядок не містить конкретного переліку документів, які підтверджують місце проживання дитини чи одного з її батьків.

Ми рекомендуємо батькам дітей і директорам шкіл орієнтуватися на наступний перелік документів, що можуть підтверджувати місце проживання дитини (одного з її батьків) та що можуть бути пред’явлені під час подання заяви про зарахування:

1) паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків дитини;

2) довідка про реєстрацію місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків), що видається відповідно до Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207;

3) витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків);

4) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

5) документ, що засвідчує право власності на відповідне житло (свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу тощо);

6) рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання;

7) документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму, піднайму, оренди тощо), укладений між фізичними особами за умови, що користування відповідним житлом є реальним і здійснюється за згодою та волевиявленням власника майна; засвідчення цих двох обставин може відбуватися в різний, але прийнятний спосіб чи укладений між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку;

8) довідка про проходження служби у військовій частині (додаток 10 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207);

9) акт обстеження умов проживання (додаток 9 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866);

10) акт обстеження матеріально-побутових умов (затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2004 року № 95, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2004 року за № 703/9302);

11) будь-який інший документ, що підтверджує місце проживання дитини чи одного з її батьків.

Звертаємо увагу на те, що цей перелік не є вичерпним, міністерство продовжує вести консультації щодо цього питання і найближчим часом будуть надані додаткові роз’яснення.

Насамкінець варто наголосити на тому, що будь-який офіційний документ, в якому зазначене місце проживання дитини чи одного з її батьків, форма якого визначена законодавством і який виданий органом державної влади чи органом місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку -  є достатнім для підтвердження місця проживання дитини і, відповідно, її права на першочергове зарахування до початкової школи.

Як допомогти учням опанувати основу критичного мислення?

Уявіть, що до ваших учнів підходить незнайомець, називає себе поліцейським та пропонує взяти участь у спецоперації. Певні, що хтось зі школярів радісно погодиться, адже ж це так цікаво! Але хтось насторожиться та задасть собі цілком логічне питання: а чому поліція звертається до дітей, та ще й саме до нас? Може, треба розповісти про це комусь з дорослих?

Якщо учні розмірковують саме так, то можна сказати, що в них непогано розвинене критичне мислення. А от якщо в них нічого підозри не викликало, то це є проблемою. Ситуацій, коли без навичок критичного мислення ніяк не обійтися, безліч, тому його розвиток став однією з наскрізних компетентностей НУШ.

Що таке критичне мислення?

Не приймати на віру всю інформацію, що оточує нас, знаходити зерно істини навіть у найскладніших суперечках, вміти задавати питання та шукати докази – все це може людина з розвиненим критичним мисленням.

Що ж таке критичне мислення? Це багатовимірне поняття, що включає у себе такі складові:

• аналіз, синтез і обґрунтування оцінки достовірності чи цінності інформації;
• вміння сприймати ситуацію глобально, шукати причини та альтернативні рішення;
• здатність не тільки відстоювати свою позицію, а й змінювати її на основі аргументів та фактів;
• вміння приймати непрості рішення.

Критичне мислення – один з найголовніших трендів сучасної освіти. Науковці наголошують, що без нього неможливо виховання мислячої, самостійної та творчої особисті. Такий спосіб мислення дає багато переваг, серед яких глибоке розуміння власних цінностей та потреб, можливість швидко приймати важливі рішення, здатність протистояти інформаційному тиску (який у наш час дуже потужний) та виділяти потрібне, а також толерантне ставлення до думок інших.

Про користь критичного мислення просто чудово розповідається у цьому відео:

На щастя, критичне мислення це не те, з чим народжуються, його цілком можливо розвинути. Зробити це можна у будь-якому віці, але починати краще все ж таки у дитинстві. І чудово, що вчити дітей правильно сприймати інформацію можна на будь-якому уроці.

Структура уроку

Техніки розвитку критичного мислення цікаві тим, що застосовувати їх можна щодня і на будь-якому уроці. При цьому структура такого заняття зовсім нескладна:

1. Виклик.

Вступна частина уроку. Необхідна для актуалізації опорних знань: нехай діти розкажуть, що вони вже знають з обраної теми, та що можуть дізнатися. Таким чином ви створюєте ґрунт для засвоєння нових знань.

Які навчальні методи можна використати? Мозковий штурм, асоціативний кущ, кластер, кошик ідей, дерево передбачень, діаграма Венна тощо.

2. Осмислення.

Основна частина уроку. Вчитель знайомить учнів з новою інформацією, при чому важливо допомогти їм правильно скомпонувати отримані знання. Нехай школярі ставлять запитання, спробують застосувати нові знання на практиці, розкажуть про свої очікування та результати, а також роблять висновки.

Які навчальні методи можна використати? Карта поняття, ажурна пилка, навчаючи вчуся, Т-таблиця, картографування тексту, дискусія, INSERT тощо.

3. Рефлексія.

Остання частина уроку, фактично підбиття підсумків. Це найважливіший етап, під час якого відбувається систематизація, узагальнення та інтерпретація основних ідей уроку. Важливий момент: обмін думками між учнями та висловлення особистого ставлення до вивченого.

Які навчальні методи можна використати? Бортовий журнал, сенкан, фіш-бон, шкала думок, ПРЕС, концептуальна таблиця тощо.

Навчально-методичний комплект "Я досліджую світ" (1 клас)

Підручник «Я досліджую світ. Частина 1» створено відповідно до Типової освітньої програми колективу авторів під керівництвом Шияна Р. Б., але також може використовуватися для викладання інтегрованого курсу «Я досліджую Світ» і предмету «Дизайн і Технології» за Типовою освітньою програмою колективу авторів під керівництвом Савченко О.Я.

Даний підручник є частиною навчально-методичного комплекту, до складу якого також входять:

• методичний посібник для вчителя, 
• роздатки для учнів, 
• комплект наочних матеріалів, 
• електронний мультимедійний посібник для учнів, 
• збірка відеоматеріалів і комп’ютерних презентацій для використання на уроках.

До вашої уваги:

1) повний макет Підручника - переглянути,

2) фрагмент Посібника для вчителя - переглянути,

3) фрагменти Роздаткових матеріалів для індивідуальної роботи учнів - переглянути.

Джерело - Портал превентивної освіти