Зразок заповнення свідоцтва досягнень (1 клас)

 

Згідно з рекомендаціями, облік результатів підсумкового оцінювання буде фіксуватися у свідоцтвах досягнень. 

Свідоцтво досягнень є формою повідомлення учневі/учениці та батькам про формувальне оцінювання, що дає розгорнуте уявлення про навчальний поступ їхньої дитини у навчальному році.

Загалом, формувальне оцінювання – це оцінювання, яке спрямовується на виховання в дітей мотивації до навчання та слугує рекомендацією до дій, а не педагогічним вироком. Зміни до підходу в оцінюванні є актуальними для школярів різного віку, однак для 1-х класів воно набуває особливого значення. Річ у тім, що молодші школярі мають характерну особливість сприймати негативну оцінку в зошиті як негативне оцінювання своєї особистості загалом. Це, у свою чергу, може вплинути на формування заниженої самооцінки у дитини.

Переглянути зразок

Особливості заповнення:

• Перша частина свідоцтва – особисті досягнення – заповнюється двічі протягом року. У жовтні – проміжне оцінювання та в травні – підсумкове оцінювання.
• Друга частина – предметні компетенції – заповнюється лише в травні в межах підсумкового оцінювання.
• Рекомендації вчителя, що стосуються освітнього процесу, заповнюються також у травні за наявності графічних позначок у 3, 4 стовпцях.

 (с) "Всеосвіта" та  Все про School і не тільки

Щодо окремих питань оцінювання та фіксації результатів навчання учнів початкових класів

Лист № 1/9-550 

від 29 вересня 2020 року

 

Керівникам департаментів (управлінь) 

освіти і наукиобласних та Київської міської 

державних адміністрацій

Керівникам закладів загальної середньої освіт

 

Щодо окремих питань оцінювання та фіксації результатів навчання учнів початкових класів Нової української школи

Міністерство освіти і науки України інформує, що наказом МОН від 16.09.2020 № 1146 затверджено методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи. До зазначених методичних рекомендацій додаються загальні критерії оцінювання учнів початкової школи з навчальних предметів (інтегрованих курсів) певної освітньої галузі, форма свідоцтва досягнень (для учнів 3-4 класів), приклади бланків оцінювання результатів діагностичних робіт.

Кількість, форми та види оцінювання, зміст завдань діагностичних робіт добираються самостійно учителем з урахуванням особливостей учнів, а їх результати не фіксуються в класному журналі та(або) щоденнику.

Також інформуємо, що в друкованому класному журналі для 3-4 класів не заповнюється розділ «Зведений облік навчальних досягнень учнів», оскільки в ньому не передбачено можливість фіксації результатів навчання відповідно до рівневої системи оцінювання та характеристик результатів навчання. Усереднений рівень за діагностичні роботи, семестрове та річне оцінювання не виводиться.

Наголошуємо, що свідоцтво досягнень, наведене у додатку до вищезазначених методичних рекомендацій, є примірною формою та може бути змінено за рішенням педагогічної ради закладу із урахуванням специфіки організації освітнього процесу та вивчення навчальних предметів.

Якщо зміст мистецької освітньої галузі у (3-4 класах реалізується окремими навчальними предметами за видами мистецтва: «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво», то підсумкове оцінювання здійснюється згідно з характеристиками результатів навчання для зазначеної освітньої галузі, визначених у свідоцтві досягнень, та фіксується на відповідних предметних сторінках класного журналу. Вищезазначені результати навчання учнів записуються в свідоцтві досягнень під окремими заголовками: «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво».

Принагідно привертаємо увагу до того, що в свідоцтві досягнень учнів початкових класів Нової української школи представлено розгорнуту інформацію про сформованість наскрізних умінь учнів, рівні результатів їх навчання. Тому в класному журналі для 1-2 класів не потрібно виокремлювати спеціальні графи для підсумкового оцінювання (наприклад, «І семестр») і окремих видів перевірок (наприклад, «Тема», «Зошит»), та, відповідно, записувати «Зар.» (зараховано).

У зв'язку з тим, що копія свідоцтва досягнень зберігається в особовій справі учня(учениці) в закладі освіти, розділ «Характеристика навчальних досягнень учня(учениці) в 1 класі» особової справи не заповнюється. 

 

(с) Міністерство освіти і науки України

Ведення шкільного журналу в 1-4 класах НУШ

Відповіді на запитання щодо ведення шкільного журналу 

в 1-4 класах НУШ 

 

Скільки сторінок відведено на кожен предмет?

Класні журнали в друкованому вигляді, що зараз отримали заклади освіти, містять понад 270 сторінок. Цього обсягу сторінок достатньо для фіксації підсумкового оцінювання в 3-х та пілотних 4-х класах. Підсумкове оцінювання можу бути записане на сторінках певного навчального предмета/інтегрованого курсу або на вільних сторінках, які залишаються в журналі.

Де записувати очікувані результати?

Характеристики результатів навчання, що відповідають свідоцтву досягнень, записуються на сторінці розвороту журналу, що розташована справа та має непарний номер. Приклад оформлення наведено в методичних рекомендаціях.

В журналі записувати рівні тільки в кінці семестрів та року?

У 3-4 класі оцінювання учнів здійснюється за рівневою шкалою. Це 4 рівні: початковий (П), середній (С), достатній (Д) та високий (В). У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання, харектеристики якого визначено в свідоцтві досягнень, з навчальних предметів/інтегрованих курсів наприкінці кожного навчального семестру (триместру) та навчального року. Річним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр (триместр).

Узагальнений рівень із навчального предмета або інтегрованого курсу не визначається.

Де записувати види проведених діагностичних робіт?

Форми та види діагностичних робіт добираються самостійно учителем з урахуванням особливостей учнів. Факт проведення діагностичної роботи зазначається у графі «Зміст» правої сторінки розвороту, де також може бути відображено й її вид. Слід зазначити, що письмові діагностичні роботи можуть виконуватися у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо.

Чи потрібно виставляти тематичну оцінку в журналі та (або) щоденнику?

Підсумкове тематичне оцінювання здійснюється за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених на основі компетентнісного підходу, які можуть бути усними чи письмовими, у формі тестових завдань, цифровій формі (зокрема тестування в електронному форматі), комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Результати учнів щодо виконання діагностичних робіт не фіксуються в класному журналі та(або) щоденнику.

Як записувати домашні завдання?

Домашнє завдання в 1 класі Не Задається й у журнал Не Записується.

У 2 класі домашнє завдання для школярів є необов’язковим, проте у журналі можуть зазначатися пошуково-дослідницькі та творчі завдання.

У 3-4 класах домашні завдання, у разі їх надання, мають обов’язково фіксуватися в журналі. Відповідно, вони записуються у журнал у колонці “Домашні завдання”

Як заповнювати журнал для учня на індивідуальному навчанні / з особливими освітніми потребами?

Такий журнал заповнюється аналогічно й звичайному класному журналу з урахування особливостей обліку групових (індивідуальних) додаткових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг)?.

Чи потрібно у журналі заповнювати зведений облік навчальних досягнень учнів, який зараз ?

У класному журналі розділ “Зведений облік навчальних досягнень учнів” НЕ Заповнюється.

Чи потрібно записувати екскурсії / бесіди про пожежну безпеку тощо в журнал?

Передбачені в журналі сторінки щодо обліку проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності обов'язково ведуться.

Якщо один інтегрований курс викладає два вчителя, то хто веде журнал та здійснює оцінювання?

Якщо один предмет ведуть два вчителі, то обидва педагоги заповнюють журнал в частині тих годин та тем, які вони викладають.

Якою мовою писати в журналі в закладі з викладанням мовою нацменшин?

Записи в журналі ведуться державною мовою. Допускаються окремі записи у темах навчальних занять, домашнього завдання мовою навчального предмета (іноземною, мовою корінного народу чи національної меншини).

Чи однакові вимоги до ведення журналу залежно від автора програми? Різниця у заповненні журналу по програмі Савченко і Шияна? 

Методика заповнення журналу за програмою Савченка та за програмою Шияна - однакова.

Як бути із заповненням журналів у 4 не пілотних класах?

Для 4 класу, який є НЕ пілотним, журнал заповнюється за старими рекомендаціями (у звичному режимі) за 12-ти бальною шкалою.

Пріоритетним є заповнення електронного журналу чи паперового?

Шкільний журнал може заповнюватися в електронній або паперовій формі. При цьому заклади освіти можуть створювати документи лише в електронній формі за умови наявності відповідного технічного забезпечення, що відповідає вимогам законодавства.

Як записувати в електронному журналі поточне оцінювання?

В усіх класах НУШ здійснюється формувальне оцінювання, що відображається в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Отже, це оцінювання не підлягає фіксації як у друкованому, так і в електронному журналах.

 

Особливості оформлення класного журналу учнів початкових класів Нової української школи - Переглянути. 

 

(с) Міністерство освіти і науки України

З Днем знань!

 

Перший урок 2020: Нові правила поведінки у школі

 

 Переглянути та завантажити презентацію

Вимоги МОЗ щодо організації навчання в школах під час карантину

Міністерство охорони здоров’я оновило протиепідемічні заходи для закладів освіти під час карантину, спричиненого COVID-19.

Про це йдеться у постанові №50 від 22 серпня головного санітарного лікаря, опублікованій на сайті МОЗ.

Зокрема, встановлюються такі протиепідемічні заходи:

• вчителів допускають до закладу після вимірювання температури (має бути не більше 37,2) та в масці, респіраторі або захисному щитку;
• у “зеленій” та “жовтій” зонах вчителі можуть не використовувати масок під час уроку;
• у регіонах “помаранчевої” зони вчителям під час викладання рекомендують використовувати захисні щитки;
• якщо вчитель виявив удома, що в нього / неї температура вище 37,2, потрібно попередити про це безпосереднього керівника та не виходити на роботу. Також необхідно звернутися по медичну допомогу;
• директор відповідає за те, щоб у медичному пункті школи були необхідні засоби та обладнання (безконтактні термометри, дезінфектори, антисептики для рук, засоби особистої гігієни та індивідуального захисту);
• також директор розробляє маршрут та розклад, за яким учні приходять у школу. Це потрібно зробити так, щоб уникнути скупчень. Наприклад, у розкладі занять необхідно передбачити можливість різного часу початку та закінчення занять (перерв) для різних класів та груп. За можливості, проводити деякі заняття на свіжому повітрі;
• до закладу не допускаються батьки чи опікуни, окрім тих, хто супроводжують учнів з інвалідністю;
• вчителі перед уроками опитують учнів щодо самопочуття та ознак респіраторних захворювань. Якщо такі ознаки виявляють за відсутності батьків, учень одягає маску та має бути тимчасово ізольований в спеціально відведеному для цього приміщенні. Також про це інформують батьків та спільно з ними вирішують, чи скеровувати дитину до медичного закладу. Приміщення, де виявили дитину з ознаками хвороби, провітрюють та проводять там дезінфекцію поверхонь;
• якщо в учня виявили COVID-19, усі його / її однокласники потребують самоізоляції;
• учнів допускають до приміщення школи за наявності маски або респіратора. На заняттях вони можуть їх не використовувати. Проте для пересування закладом маски або респіратори використовувати необхідно;
• водночас, учні 1–4 класів допускаються та можуть пересуватися закладом без масок чи респіратора;
• на всіх входах до школи необхідно створити місця для дезінфекції рук. Місця для обробки рук позначаються яскравим вказівником про правила та необхідність дезінфекції рук (банер, наклейка тощо);
• у туалетах повинні бути рідке мило та паперові рушники (або електросушарки для рук) . Використання багаторазових рушників заборонено;
• основним засобом гігієни рук має бути миття рук з милом. Антисептичні засоби треба використовувати лише за браком протічної води з милом. Також не рекомендується замінювати миття рук з милом або оброку антисептиками на протирання вологими антисептичними серветками;
• наприкінці робочого дня потрібно провести дезінфекцію поверхонь (зокрема й, дверних ручок, столів, місць для сидіння, перил тощо);
• після кожного уроку проводити провітрювання класу протягом 10 хвилин.

Відповідальність за виконання цих заходів покладена на керівника та засновника закладу.

Повністю з протиепідеміологічними заходами можна ознайомитись у документі:

 Переглянути

 

© Нова Українська школа

* Фото з інтернету. 

Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році

Додаток
до листа МОН України
від 11.08.2020 № 1/9-430

Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році

Організація освітньої діяльності у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87  (у 1-3 класах), Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 (у 4-х класах); Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.

Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державними стандартами результатів навчання є освітня програма закладу загальної середньої освіти. Освітня програма закладу освіти, який здійснює свою діяльність на різних рівнях освіти, може бути наскрізною (з 1 по 11/12 класи), або для певного рівня освіти. Документ схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником. Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня.

З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2020/2021 навчальному році освітня програма закладу освіти може розроблятися на основі:

• для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1272);
• для 3 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273);
• для 4 класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2011), типових освітніх програм (наказ МОН від 20.04.2018 № 407).

У 5-11 класах закладів загальної середньої освіти освітній процес здійснюватиметься відповідно до таких типових освітніх програм: «Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 405;

«Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464).

У навчальному плані освітньої програми закладу освіти конкретизується розподіл годин інваріантного та варіативного складників. Звертаємо увагу, що під час складання освітніх програм закладів освіти та відповідних навчальних планів заклад освіти має повноваження здійснювати перерозподіл навчальних годин навчального плану в межах 15% від загального обсягу навчального навантаження. При цьому можливою є зміна моделей інтеграції освітніх галузей.

Використання годин варіативного складника навчальних планів може йти на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантного складника, упровадження курсів за вибором, проведенням індивідуальних консультацій та групових занять. Вибір між упровадженням курсів за вибором і проведенням індивідуальних консультацій та групових занять заклад освіти здійснює з урахуванням індивідуальних навчальних можливостей та пізнавальних інтересів здобувачів освіти і спрямовує на забезпечення умов диференціації та індивідуалізації освітнього процесу. Умовою для їх упровадження має бути запит батьків, наявність груп дітей з певними пізнавальними інтересами, готовність педагогів до проведення курсів за вибором. Найбільш раціональним вважаємо використання годин варіативної складової у старшій школі на посилення вивчення предметів, які винесено для складання ЗНО, оскільки, як і в минулі роки, ЗНО засвідчило, що значна частина випускників не має певних базових знань і вмінь з багатьох предметів.

У разі використання варіативної складової на вивчення курсу за вибором до переліку навчальних програм, який є складником освітньої програми, додається програма цього курсу. Звертаємо увагу, що програма курсу за вибором повинна мати відповідний гриф і входити до переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН для використання у закладах загальної середньої освіти (https://cutt.ly/oyP5J3V). При розподілі варіативного складника навчального плану слід враховувати гранично допустиме навантаження.

Акцентуємо увагу на тому, що відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти N 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016) клас може ділитися на групи під час вивчення української та іноземної мов за умови більше 27 учнів у класі, під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі. Можливість поділу класів на групи при вивченні окремих предметів має бути зафіксована в освітній програмі закладу освіти.

В освітніх програмах загальний обсяг навчального навантаження визначається у навчальному плані, очікувані результати навчання здобувачів освіти окреслюються у навчальних програмах предметів/інтегрованих курсів (що є складниками освітньої програми). В освітній програмі закладу освіти, що складена на основі типової освітньої програм чи іншої освітньої програми та може бути впроваджена відповідно до чинних нормативних документів, навчальні програми предметів/інтегрованих курсів подаються переліком.

На основі навчальної програми предмета/інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. 

Переглянути повністю

Безпека життєдіяльності дітей під час літніх канікул

Щодо проведення підсумкового оцінювання та організованого завершення 2019-2020 навчального року

Лист МОН № 1/9-213
від 16 квітня 2020 р.

Щодо проведення підсумкового оцінювання та організованого завершення 2019-2020 навчального року

Щодо організації оцінювання в умовах дистанційного навчання

Оцінювання є невід'ємною частиною процесу навчання, дистанційне навчання не є винятком.

Для учнів 1-2-х та 3-х пілотних класів початкової школи застосовується формувальне та підсумкове оцінювання. Для учнів 3-4-х класів початкової школи, базової та профільної школи - поточне, формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання.

Оцінювання результатів навчальної діяльності може здійснюватись у синхронному або асинхронному режимі.

Синхронний режим дозволяє забезпечити більш об'єктивне оцінювання, проте вимагає відповідного технічного забезпечення у вчителя та всіх учнів.

Залишається ризик технічних збоїв під час виконання окремими учнями завдання, тому слід застосовувати індивідуальний підхід та передбачити можливість повторного виконання тесту (контрольної, самостійної роботи тощо).

У синхронному режимі учні можуть:

• виконувати тести на платформах Googleclassroom, Naurok, Moodle тощо за вибором вчителя та з урахуванням можливостей учня;
• виконувати письмові роботи, у тому числі диктанти, із використанням відеоінструментів Skype, Zoom тощо;
• брати участь в усних формах контролю (усний переказ, читання напам'ять вірша та прозових текстів, презентація та захист проєктів тощо) із використанням відеоінструментів Skype, Zoom індивідуально або в групах;
• брати участь в онлайн-семінарах та онлайн-форумах із використанням відеоінструментів Skype, Zoom або в чатах на платформах дистанційного навчання (наприклад, Moodle) у закритих групах Facebook та ін.;
• виконувати інші завдання, які пропонує вчитель.

Асинхронний режим є більш гнучким у застосуванні, оскільки учні можуть виконувати завдання у зручний час, проте менш об'єктивним. Для зменшення ризиків необ'єктивного оцінювання рекомендовано налаштувати опцію проходження тесту один раз та обмежити час на виконання завдання, встановити термін для здачі тесту (контрольної, практичної або самостійної роботи тощо), повідомляти результати (у разі неавтоматизованої перевірки робіт) індивідуально після здачі робіт всіма учнями. За необхідності учитель може провести додаткове усне опитування учнів за допомогою одного із засобів телефонного або відеозв'язку.

В асинхронному режимі учні можуть:

• виконувати завдання на одній з платформ (Googleclassroom, Naurok, Moodle та ін. за вибором вчителя);
• виконувати письмові роботи у текстових редакторах (Word та ін.) або у зошитах та надсилати вчителю файли з виконаними завданнями електронною поштою, в один із месенджерів (Viber, WhatsApp, Facebook тощо) або іншими засобами поштового зв'язку (за відсутністю технічних засобів навчання або доступу до мережі Інтернет);
• писати диктанти з використанням аудіо або відеозаписів, створених та надісланих вчителем;
• знімати на відео або записувати аудіо усних відповідей та надсилати файли вчителю засобами електронного зв'язку;
• виконувати інші завдання, запропоновані учителем.

Результати оцінювання навчальних досягнень рекомендовано повідомляти учням у такі способи: фіксувати в електронному щоденнику (за наявності), надсилати в індивідуальному порядку шляхом використання одного із засобів зв'язку (електронної пошти, смс-повідомлення, повідомлення в одному з месенджерів, повідомлення по телефону тощо). Оприлюднення списку оцінок для всього класу є неприпустимим.

Про способи оцінювання та канал зв'язку, який буде використовуватись учителем і учнями одного класу, необхідно повідомити учнів та їх батьків заздалегідь або оприлюднити цю інформацію на сайті закладу освіти. Важливо оптимізувати та мінімізувати кількість каналів зв'язку та платформ дистанційного навчання, які застосовуються вчителями для зв'язку з учнями.

Переглянути повністю

(c) Міністерство освіти і науки України

Індивідуальний план розвитку вчителя початкових класів під час карантину. Дистанційна програма. Відео уроки

Під час карантину пропонується здобувачам освіти не переривати навчання, а використовувати можливості дистанційної освіти.

Індивідуальна програма роботи вчителя та учнів 4 класу дасть можливість співпрацювати дистанційно.

По закінченню карантину учні нададуть результати своєї роботи (практичні та творчі роботи, проєкти, презентації тощо).

Переглянути приклад Індивідуального плану

(с) urokok.com.ua

Робота закладів освіти в період карантину

Керівники закладів освіти мають видати накази про гнучкий графік роботи, що дозволить працівникам виконувати свою роботу вдома. Про це під час спілкування з користувачами Facebook сказала заступник міністра освіти Любомира Мандзій.

Наказ про роботу закладу освіти в період карантину

Директори повинні видати наказ про роботу закладу освіти в період карантину. У ньому потрібно встановити режим роботи працівників на цей час та запровадити гнучкий (дистанційний) графік роботи.

При цьому в годинах навантаження врахувати, що вчителі виконують також у межах своєї педагогічної діяльності й організаційно-методичну роботу. Також можуть передбачити індивідуальний план самоосвіти вчителя в період карантину, вказавши, якого результату мають досягти за цей час вчителі.

Якою буде зарплата за цей час?

Середня заробітна плата всіх працівників закладів освіти, у тому числі технічних, вихователів садочків, майстрів, викладачів та вчителів має бути збережена або за тарифікацією. Сумісники ж не отримуватимуть заробітну плату на період карантину, але їм повинні зберегти середню зарплату за основним місцем роботи. Також мають виплатити за години, які вони відпрацьовуватимуть після завершення епідемситуації.

Чи буде продовжено навчальний рік?

Ще невідомі можливі дати продовження карантину. Якщо карантин закінчиться 3 квітня, точно не буде зміщено графік закінчення навчального року, навчання можуть ущільнити.

Переглянути запис трансляції.

(с) «Освіторія»

Лист МОН № 1/9-141 "Щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти"

Лист МОН № 1/9-141 від 04.03.20 року
 

Щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти

Відповідно до частини другої статті 54 Закону педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність. Але такий обов’язок урівноважується правом педагогічних працівників, визначеним у частині першій цієї статті, на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації.

Пошук інформації щодо підвищення кваліфікації педагогічний працівник може здійснювати у будь-який спосіб - безпосередньо на сайтах суб’єктів підвищення кваліфікації, на різноманітних інформаційних чи спеціальних ресурсах, у тематичних групах, через запит необхідної інформації безпосередньо у суб’єкта підвищення кваліфікації тощо.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону заклади освіти, в яких працюють педагогічні працівники, сприяють їхньому професійному розвитку та підвищенню кваліфікації. Виходячи з цього, Міністерство просить керівництво усіх закладів загальної середньої освіти максимально та активно сприяти професійному розвитку та підвищенню кваліфікації педагогічних працівників на засадах, визначених Законом та Законом про ПЗСО, та за процедурами, визначеними Порядком. Активна підтримка педагогічних працівників адміністрацією закладу - роз’яснення нової процедури підвищення кваліфікації, допомога (у разі потреби) у визначенні компетентностей, удосконалення яких педагогічні працівники потребують найбільше, тощо - є запорукою формування педагогіки партнерства в закладі освіти, його сталого розвитку, збереження здорового мікроклімату в колективі, покращення діяльності закладу освіти та якості освіти загалом.

Переглянути повністю

 

Додатки:

1. Зразок пропозиції педагогічного працівника;
2. Зразок орієнтовного плану підвищення кваліфікації
3. Зразок річного плану підвищення кваліфікації;
4. Зразок клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації;
5. Зразок договору про надання послуг з підвищення кваліфікації;
6. Зразок акта щодо надання послуг з підвищення кваліфікації.

Деякі питання проведення в 2019/2020 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту

НАКАЗ

23.10.2019 м. Київ N 1332

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

17 грудня 2019 р. за N 1247/34218

Деякі питання проведення в 2019/2020 навчальному році 
державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту

Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальну середню освіту", пунктів 4, 5 розділу I, пунктів 1, 2 розділу II Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року N 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за N 8/32979, наказу Міністерства освіти і науки України від 11 травня 2019 року N 635 "Деякі питання проведення в 2020 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 2019 року за N 578/33549,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Перелік навчальних предметів, із яких у 2019/2020 навчальному році проводиться державна підсумкова атестація осіб, які завершують здобуття початкової освіти (у 4 класах закладів загальної середньої освіти);

2) Перелік навчальних предметів, із яких у 2019/2020 навчальному році проводиться державна підсумкова атестація осіб, які завершують здобуття базової середньої освіти (у 9 класах закладів загальної середньої освіти);

3) Перелік навчальних предметів, із яких у 2019/2020 навчальному році проводиться державна підсумкова атестація осіб, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти (профільної загальної середньої освіти).

2. Установити, що в 2019/2020 навчальному році державна підсумкова атестація осіб, які:

1) завершують здобуття початкової освіти, базової середньої освіти, проводиться в закладі освіти в письмовій формі;

2) завершують здобуття повної загальної середньої освіти (профільної середньої освіти) (далі - повної загальної середньої освіти), проводиться у формі зовнішнього незалежного оцінювання відповідно до Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2017 року N 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2017 року за N 118/29986 (крім випадків, зазначених у пунктах 6 - 11, 13 - 16, 18 розділу II Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року N 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за N 8/32979 (далі - Порядок атестації));

3) завершують здобуття повної загальної середньої освіти та зазначені в пунктах 6 - 11, 13 - 16, 18 розділу II Порядку атестації, проводиться в закладі освіти в письмовій формі;

4) завершують здобуття повної загальної середньої освіти та здобувають освіту мовами національних меншин чи корінних народів, з мови національних меншин чи корінних народів (за заявою одного з батьків або інших законних представників та за рішенням педагогічної ради) проводиться в закладі освіти в письмовій формі;

5) бажають скористатися правом повторного складання державної підсумкової атестації з української мови, та/або математики, та/або історії України, що передбачено пунктом 5 наказу Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року N 1369 "Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за N 8/32979, проводиться у формі зовнішнього незалежного оцінювання відповідно до Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2017 року N 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2017 року за N 118/29986.

3. Директорату дошкільної та шкільної освіти (Осмоловський А. О.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л. С.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр   Г. Новосад

Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 27 грудня 2019 р. № 1133

ЗМІНИ,

що вносяться до Порядку підвищення кваліфікації

педагогічних і науково-педагогічних працівників

1. Абзаци другий — п’ятий пункту 3 виключити.

2. У пункті 6:

1) абзац четвертий викласти в такій редакції:

“навчання за програмою підвищення кваліфікації, у тому числі участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо;”;

2) абзац шостий виключити.

3. Пункт 7 викласти в такій редакції:

“7. Педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації (далі — суб’єкти підвищення кваліфікації).”.

4. У пункті 9:

1) абзац перший викласти в такій редакції:

“9. Суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, у тому числі фізична особа — підприємець, що провадить освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників.”;

2) в абзаці другому слова “надання освітніх послуг з” замінити словами “освітню діяльність у сфері”.

Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 21 серпня 2019 р. № 800

Загальна частина

1. Цей Порядок визначає процедуру, види, форми, обсяг (тривалість), періодичність, умови підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів освіти і установ усіх форм власності та сфер управління, включаючи механізм оплати, умови і процедуру визнання результатів підвищення кваліфікації.

Особливості організації підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, що не суперечать цьому Порядку, визначаються:

-   у приватних і корпоративних закладах освіти - їх засновниками або уповноваженими ними органами;

-   у закладах спеціалізованої освіти, закладах із специфічними умовами навчання, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання - державними органами, до сфери управління яких належать такі заклади освіти.

Підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти і установ (далі - заклади освіти) забезпечується їх засновниками (або уповноваженими ними органами) та органами управління відповідних закладів освіти у межах повноважень та відповідно до законодавства.

2. Педагогічні і науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свою кваліфікацію.

3. Метою підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників є їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти.

Переглянути повністю

(с) Верховна Рада України