Ведучий. Доброго дня, наші гості! Ось і прийшов
цей святковий день. На вулиці світить яскраве сонце, співають пташки,
сонце пестить нас своїм золотим промінням.
Час летить невблаганно і змінює
все, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя
і сум, і радощі. Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується
дитинство ваших дітей. Однак сьогоднішній день проводить невидиму межу між
дитинством і юністю.
Ведучий. Тож дозвольте запросити на сцену тих,
кому присвячується це свято — наших випускників, учнів 4-го класу. Вітаємо їх.
(Під музику діти заходять до класу). — А зараз дозвольте представити гостей,
які присутні на святі. Це найближчі, найрідніші для наших випускників люди —
батьки, бабусі й дідусі. Для них сьогоднішній день — також свято. Адже,
дивлячись на своїх дітей, батьки згадують і своє дитинство. А від того стають
ще красивішими і навіть молодшими. Привітаймо ж батьків оплесками!
Ведучий. Першого вересня чотири роки тому перед
вами, любі діти, гостинно відчинилися двері у світ знань. У вас з'явилися новий
дім — школа, нова сім'я — однокласники та вчителі. Першою вашою вчителькою стала
Порощук Валентина Павлівна і разом з нею ви пізнали прекрасний та неповторний
світ, історію та культуру українського народу, абеткові істини життя, природи
та суспільства.
Ведучий. Зібрались дружно ми на свято
Сьогодні в урочистий час,
Щоб вам удачі побажати
і провести у п'ятий клас.
1. День сьогодні такий незвичайний,
Сонце встало, умите в росі,
Скликав в школу нас дзвоник останній,
І зібрались на свято усі.
2. В школу ми малюками прийшли.
І було з нами стільки мороки
Та тепер ми уже підросли —
Бо провчились чотири роки!
3. Всі ми доросліші стали
І за чотири роки
Дуже багато пізнали,
Стали міцні і високі.
Пісня «Дитинство моє веселкове» (музика і слова Лесі Соболевської)
* Використано матеріали інтернету.
