Свято Калити (Андріївські вечорниці)

Мета: збагатити знання учнів про народні традиції; відроджувати обряди нашого народу; виховувати любов до народних звичаїв, гордість за український народ; розвивати творчі здібності дітей.

Розкажу, що від старих людей чула. Андрій — один з апостолів Ісуса Христа. Його ще називають Первозваним, бо саме його та його брата Ісус зробив своїми першими учнями. Обидва були рибалками, обидва без вагань прийняли вчення Христа і були наділені властивостями зцілителів. Давня легенда говорить, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнську віру на побережжі Чорного моря й у Києві. Літопис, який датується XIII століттям, містить переказ про заснування Києва Андрієм Первозванним: «На цих горах засяє ласка Божа, буде велике місто...»

В апостолів вірили, бачили їхні надзвичайні вміння зцілювати хворих, калік; незрячі, кволі після зустрічі з ними ставали здоровими. З роками народ звертався до Андрія Первозваного, як до свого зцілителя. Люди вірили, що саме в ніч народження апостола можуть збутися ті бажання, які омріяв кожен. Особливо дівчата. І ще старі люди кажуть, що все загадане збудеться тільки тоді, коли в нього віриш. Без віри гадання не буде мати ніякої сили.

Незважаючи на те, що Андрій — християнський святий, обряди й традиції цього дня сягають дохристиянських часів. З усіх свят річного календарного циклу день Андрія Первозванного є одним із найтаємничніших, найцікавіших, цього дня відбуваються заклинання й угадування майбутнього, ритуали з калитою та інші ворожіння.

Найголовнішою особливістю андріївських вечорниць є обряд  «кусання калити». Калита — пісний обрядовий корж — головний  атрибут свята. Для його виготовлення дівчата ще вдосвіта збиралися в одній із світлиць, йшли по воду до кількох криниць, набирали води і замішували тісто. Виліпивши круглого плаского
коржа з отвором посередині, дівчата прикрашали його ягідками  калини, родзинками, притрушували маком та змащували медом  і випікали. Увечері, коли збиралася молодь, калиту підв’язували червоною стрічкою до сволока стелі.

Завантажити сценарій

* Використано матеріали інтернету

День пам'яті жертв голодоморів

День пам'яті жертв голодоморів ‒ щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.

Спочатку Указом президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошувалась Днем пам’яті жертв голодомору, потім Указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися Днем пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. У 2007-му році, згідно Указу Президента України № 431/2007 від 21-го травня 2007-го року, в назву цього пам’ятного Дня були внесені зміни: "Внести до Указу Президента України від 26 листопада 1998 року N 1310 (1310/98 ) "Про встановлення Дня пам’яті жертв Голодоморів та політичних репресій" (в редакції Указу від 15 липня 2004 року № 797 (797/2004)) зміни, виключивши у назві та тексті слова "та політичних репресій".

Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні.

До 2008 року церемонія відбувалася перед пам'ятним знаком на Михайлівський площі, однак після відкриття Меморіалу жертв голодомору була перенесена туди.

У 2015 День пам'яті жертв голодоморів припадає на 28 листопада.

25 листопада в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» відкрилася виставка «Люди правди». Експозиція присвячена тим, хто не боявся розповідати правду про жахливий злочин сталінізму.

Згідно з соціологічними дослідженнями 2015 року, 81% українців вважають Голодомор геноцидом.

О 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.

(с)

wikipedia

Ділова мова

Основні форми організації уроку

У дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків залежно від ознак, узятих за основу. За способами проведення виділяють уроки-лекції, уроки-бесіди, уроки-диспути, уроки самостійної роботи учнів та інші.

Основною організаційною формою навчання в сучасній школі є урок.

Урок — форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу.

Урок має такі особливості:

·                є завершеною та обмеженою в часі частиною навчального процесу, під час якого розв'язуються певні навчально-виховні завдання;

·                кожен урок включається в розклад і регламентується в часі та за обсягом навчального матеріалу;

·                на відміну від інших форм організації навчання є постійною формою, що забезпечує систематичне засвоєння учнями знань, умінь і навичок;

·                відвідування уроків обов'язкове для всіх учнів, тому вони вивчають систему знань, поділених поурочне, в певній логіці;

·                є гнучкою формою організації навчання, яка дає змогу використовувати різні методи, організовувати фронтальну, групову та індивідуальну навчальну діяльність учнів;

·                спільна діяльність учителя й учнів, а також спілкування великої сталої групи учнів (класу) створює можливості для згуртування колективу дітей;

·                сприяє формуванню пізнавальних якостей особистості (активності, самостійності, інтересу до знань), а також розумовому розвитку учнів.

У дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків залежно від ознак, узятих за основу. За способами проведення виділяють уроки-лекції, уроки-бесіди, уроки-диспути, уроки самостійної роботи учнів та ін. За етапами навчальної діяльності — вступні уроки, уроки первинного ознайомлення з матеріалом, уроки формування понять, виведення законів і правил, уроки застосування знань на практиці, уроки повторення й узагальнення матеріалу, контрольні уроки, комбіновані уроки.

Найбільш вдалою в сучасній теорії та практиці навчання є класифікація, в основу якої покладено дидактичну мету і місце уроку в загальній системі уроків (Б. Єсипов, М. Махмутов, В. Онищук). Перебуваючи на однакових позиціях, ці автори пропонують різну кількість типів уроків. За класифікацією В. Онищука розрізняють такі типи:

·               урок засвоєння нових знань;

·               урок формування вмінь і навичок;

·               урок застосування знань, умінь і навичок;

·               урок узагальнення і систематизації знань;

·               урок перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь і навичок;

·               комбінований урок.

Кожен тип уроку має свою структуру, тобто склад (з яких елементів або етапів складається), послідовність (в якій послідовності ці елементи входять у заняття), зв'язок (як вони пов'язані між собою).

Завантажити повністю

* Використано матеріали Освіта.ua (Педагогіка)

День української писемності та мови

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.

Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить “Повість врем’яних літ” (або “Повість минулих літ”), написаний на початку XII століття. Автором “Повісті” вважається монах Києво-Печерського монастиря Преподобний Нестор-літописець (близько 1050 – 1114 рр.).

У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.

Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, стартує Міжнародний конкурс знавців українськоїмови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів.

У День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

Цього року буде ювілейний, п'ятнадцятий радіодиктант, текст якого диктуватимуть об 11:00. Захід вперше транслюватиметься не лише по радіо, а й по телебаченню. Традиційно диктуватиме автор шкільних підручників з української мови та літератури Олександр Авраменко.

Кожен охочий може долучитися до акції та написати диктант просто біля приймача. Далі – за бажанням – можна відправити роботу на Українське радіо для перевірки, а можна дочекатися, поки текст з’явиться на сайті чи буде підбито підсумки в прямому ефірі, та перевірити власноруч. До розгляду приймаються лише рукописи. Надсилати можна традиційні, паперові листи, а з 2014 року – і в електронному вигляді. В другому випадку  роботу слід відсканувати або сфотографувати.

Підбиття підсумків і урочистий фінал акції відбувається в грудні.

Популярність радіодиктанту щороку зростає.  І найголовніше в ньому – це не перевірка знань і не хизування здобутою високою оцінкою чи отриманим подарунком. Важлива солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово, хто хоче, щоб українці говорили українською мовою і зберегли її для нащадків.

(с)

Wikipedia

Пед ПРЕСА

Рідна країна

Українське радіо (диктант)

Заповнення Класного журналу (1-4 кл.)

Методичні рекомендації

щодо заповнення Класного журналу  для 1-4 класів

загальноосвітніх навчальних закладів

Наказ МОН України від 21.09.2015 № 2/2-14-1907-15

   Методичні рекомендації розроблено відповідно до окремих положень Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (далі Інструкція), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 № 412 та зареєстрованої  в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2015 р. за № 472/26917.

Усі загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності мають дотримуватися зазначених в Інструкції вимог щодо заповнення Класного журналу (далі-журнал) для початкової школи.

Відповідно до пункту  Інструкції перелік навчальних предметів інваріантної та варіативної складових здійснюється відповідно до робочого навчального плану. Якщо для вивчення окремих предметів клас ділиться на групи, то для кожної з них у журналі відводять окремі сторінки і після назви предмета у дужках записують номер групи (І група; ІІ група). Дана вимога стосується й уроків навчання грамоти. Зауважимо, що навчання грамоти (читання і письма), як один навчальний предмет у кожній групі проводить один учитель (таблиця 1).

Завантажити повністю

З Днем вчителя!

Порядок переведення учнів до наступного класу

Порядок переведення учнів (вихованців)

загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу

Наказ МОН України від 14.07.2015 № 762

1. Цей Порядок встановлює умови та процедуру переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу.

2. Переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу (крім перших класів) до наступного класу здійснюється на підставі результатів підсумкового (семестрового та річного) оцінювання знань учнів (вихованців) та державної підсумкової атестації (для випускників початкової та основної шкіл) згідно з рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу, що упродовж п’яти робочих днів з дати прийняття оприлюднюється на офіційному веб-сайті загальноосвітнього навчального закладу або відповідного місцевого органу управління освітою.

Річне оцінювання здійснюється за результатами семестрового оцінювання, що проводиться у межах часу, визначеного робочим навчальним планом загальноосвітнього навчального закладу. Річне оцінювання здійснюється не пізніше 6 робочих днів після завершення ІІ семестру. При проведенні річного оцінювання результати державної підсумкової атестації учнів (вихованців) не враховуються. У випадках, пов’язаних з вибуттям учнів (вихованців) із загальноосвітнього навчального закладу (виїзд за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу тощо), дозволяється проводити підсумкове оцінювання достроково або в екстернатній формі.

3. При переведенні до наступного класу або вибутті із загальноосвітнього навчального закладу на учнів (вихованців) першого класу складається характеристика їхніх умінь  і навичок, що зберігається у особовій справі  учнів (вихованців). 

Завантажити

8 вересня - Міжнародний день грамотності

Міжнароодний день грамотності — один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об'єднаних Націй.

Щорічний Міжнародний день грамотності (Іnternatіonal Lіteracy Day) відзначається з ініціативи ЮНЕСКО з 1966 року. Період 2003-2012 років проголошений Десятиліттям грамотності резолюцією 56/116 Генеральної Асамблеї ООН. З метою забезпечення освіти розроблений Міжнародний план дій, що називається Дакарським за місцем проведення 57-ї Генасамблеї, – у столиці Сенегалу.

Мета Міжнародного дня грамотності — відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства.

Як відзначають експерти, грамотність для всіх – дітей, молоді та дорослих – ще не до кінця досягнута мета. Боротьба з неграмотністю як і раніше залишається завданням величезного масштабу й складності. Незважаючи на помітні успіхи багатьох країн, принаймні, більше 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а більше 100 мільйонів дітей не ходять до школи. 

У доповіді ЮНЕСКО, що вийшла навесні 2008 року й була присвячена ходу реалізації програми "Освіта для всіх", відзначалося, що дев'ять мільйонів дорослого населення в Центральній та Східній Європі не вміють ні читати, ні писати. 

Безліч дітей, молодих людей та дорослих, охоплених шкільними або іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати грамотними в умовах сьогоднішнього світу, що стає все більш складним.

Рівень грамотності населення

Хоча на сьогодні майже чотири мільярди жителів нашої планети вміють читати й писати, а освічених людей із кожним роком стає все більше й більше, боротьба з неуцтвом залишається надзвичайно складною та масштабною проблемою.

(с)

Освітній портал

Wikipedia

Нова редакція навчальної програми для 1-3 класів

Нова редакція навчальних програм 

для загальноосвітніх навчальних закладів 

(1-3 класи)

1. Українська мова. Програма для для 1-3 класів

2. Літературне читання. Програма для 2-3 класів

3. Математика. Програма для 1-3 класів

4. Природознавство. Програма для 1-3 класів

5. Я у світі. Програма для 3 класу

6. Інформатика. Програма для 2-3 класів

Завантажити

З Днем Знань!

Календарне планування, 4 клас (нова програма) - 2

Образотворче мистецтво (за підручником М. Резніченко, С. Ткач) - 35 годин, 1 год на тиждень

Образотворче мистецтво (за підручником О. Калініченко, В. Сергієнко, В. Калініченко) - 35 годин, 1 год на тиждень

Інформатика (за підручником О.Коршунової) - 35 годин, 1 год на тиждень

Інформатика (за підручником Г. Ломаковської, Г. Проценко, Й. Ривкінда, Ф. Рівкінд) - 35 годин, 1 год на тиждень

Фізична культура - 3 години на тиждень

Завантажити

Календарне планування, 4 клас (нова програма) - 1

Українська мова (за підручником М. Д. Захарійчук, А. І. Мовчун) - 119 годин

Українська мова (за підручником М. С. Вашуленка, С. Г. Дубовик, О. І. Мельничайко) - 119 годин

Літературне читання (за підручником В. О. Науменко) - 121 година

Літературне читання (за підручником О. Я. Савченко) - 121 година

Математика (за підручником М. В. Богдановича, Г. П. Лишенка) - 140 годин, 4 год на тиждень

Природознавство (за підручником  І. В. Грущинської) - 68 годин, 2 год на тиждень

Природознавство (за підручником  Т.Г.Гільберг, Т.В.Сак) - 68 годин, 2 год на тиждень

Я у світі (за підручником О. В. Тагліної, Г. Ж. Іванової) - 35 годин,

1 год на тиждень

Я у світі (за підручником Н.М. Бібік) - 35 годин, 1 год на тиждень

Основи здоров’я (за підручником  І. Д. Беха, Т. В. Воронцової, В. С. Пономаренка, Є. В. Страшка) - 34 години, 1 год на тиждень

Основи здоров’я (за підручником  О.В.Гнатюк) - 34 години, 1 год на тиждень

Трудове навчання (за підручником Н.В.Котелянець, О.В.Агеєвої) - 35 годин, 1 год на тиждень

Завантажити

«Батьківщина, мати, мова – три цілющих, вічних слова.» (Перший урок для учнів 2-4 класів)

РОЗРОБКА ПЕРШОГО УРОКУ ДЛЯ УЧНІВ 2-4 КЛАСІВ

Тема. «Батьківщина, мати, мова – три цілющих, вічних слова.»

                                                                                                                       М. Сингаївський

Мета: формувати ключові компетентності:

            вміння вчитися – висловлювати власні думки, робити висновки;

            громадянську – відчувати себе патріотом рідної землі.

Формувати предметну читацьку та літературознавчу компетентності:

            розширити знання учнів про українського поета Василя Симоненка та його творчість; розвивати мовлення учнів та навички виразного читання; виховувати почуття патріотизму, любові до рідної мови, Батьківщини, повагу до матері; прищеплювати бажання завжди стати на захист рідної землі.

Обладнання: політична карта України, портрет Василя Симоненка, комп’ютер, екран, 3 надувні кульки різного кольору з написами «Батьківщина», «мати», «мова»; картки для групової, парної, фронтальної роботи, український віночок (невисоко прикріплений на дошці), 9 різнобарвних стрічок (довжиною по 50см кожна), мікрофон.

Особливості проведення. Урок розроблено з використанням відеоролика, інтерактивних технологій «Асоціативний кущ», «Мікрофон», використано різні форми парної, групової, колективної роботи, ігрові моменти.

Завантажити повністю

(с) Автори-укладачі: Добровольська Л.Н., Чорновіл В.О.,Ткачова Л.І.

«Батьківщина, мати, мова – три цілющих, вічних слова.» (Перший урок для учнів 1 класу)

ОРІЄНТОВНА РОЗРОБКА ПЕРШОГО УРОКУ

ДЛЯ УЧНІВ 1-ГО КЛАСУ

Тема. «Батьківщина, мати, мова – три цілющих, вічних слова.»

                                                                                                                       М. Сингаївський

Мета: формування ключових компетентностей: вміння вчитися – зосереджено слухати вчителя, давати відповіді на запитання; громадянської – формування патріотичних почуттів, бережливе ставлення до природи; соціальної – збагачення уявлень дітей про шкільну родину як об’єднання людей;

предметних компетентностей: розширити кругозір учнів про Україну, викликати інтерес до пізнання своєї Батьківщини, розвивати почуття патріотизму, виховувати дружні відносини і взаємоповагу у шкільній родині, почуття гордості за свою школу, країну, готовності бути гідним громадянином України.

Обладнання: карта України; ілюстрації України; відеоролик «Моя Україна»; аудіозаписи пісні «Добрий день, матусю-Україно!», сл. Н. Рубальської, муз. М. Ведмедері; повітряні кульки, які відрізняються кольором, розміром, формою; на партах у дітей кольорові олівці, маркери, аркуші для малювання формату А-4, штучні квіти; мікрофон.

Завантажити повністю

(с) Автори-укладачі: Добровольська Л.Н., Чорновіл В.О., Ткачова Л.І.

Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання

ДОДАТОК

до Наказу Міністерства

освіти і науки України

від 16.06.2015 р. № 641

Методичні рекомендації

щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.

Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

Героїчні й водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів з даної території; необхідно взяти шефство над родинами учасників ATO, які цього потребують. В цілому важливим є формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.

З огляду на це рекомендуємо:

По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну.

По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.

По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування  нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України.

По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.

Завантажити повністю

Особливості вивчення базових дисциплін

Додаток

до листа Міністерства

освіти і науки України

від 26.06.2015 р. № 1/9-305

Особливості вивчення базових дисциплін

у загальноосвітніх навчальних закладах

у 2015/2016 навчальному році

Початкова школа

З метою розвантаження навчальних програм для учнів початкової школи наказами Міністерства освіти і науки України від 22.12.2014 № 1495 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» та від 29.05.2015 № 584 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-3-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» затверджено зміни до таких програм: «Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Українська мова для шкіл з навчанням російською мовою», «Російська мова для шкіл з російською мовою навчання». Рекомендації щодо використання навчальних програм уміщено в пояснювальних записках до них. Зміни, внесені до програм, оприлюднено на сайті МОН: http://www.mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.

У навчальних програмах для 1-4 класів з метою запобігання надмірного контролю уточнено і конкретизовано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Такі поняття, як «знає», «пояснює», «досліджує» змінено на «має уявлення», «розуміє», застосовує». На відміну від попередньої редакції програм, у змінених програмах резервні години не передбачено. Завдяки цьому збільшиться кількість годин на вивчення складних тем; вчитель матиме більше можливостей викладати матеріал ритмічно, маючи час на закріплення і повторення учнями засвоєного ними матеріалу.

У 4 класі учні продовжують вивчати природознавство, «Я у світі», інформатику.

У навчальній програмі з української мови збільшено тривалість букварного періоду з 76 до 89 годин за рахунок скорочення післябукварного періоду з 29 до 16 годин. Також удосконалено соціокультурну змістову лінію, яка представлена такими розділами: «Сім’я», «Школа», «Громадські місця», «Рідний край», «Батьківщина». Розвантаження змісту навчального матеріалу відбулось за рахунок вилучення таких складних для засвоєння молодшими школярами тем, як «Складне речення», «Відміни іменників», «Дієвідміни дієслів».

У програмі з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою для 4 класу вилучено тему «Складне речення». В оновленій програмі також вилучено вимоги щодо формування умінь відмінювати іменники чи прикметники, визначати відмінок, особу в окремо взятих словах. Натомість сформульовано вимоги щодо вміння правильно вживати закінчення того чи іншого відмінка, особи, під час побудови словосполучень, речень тощо. Отже, вчитися правильно вживати відмінкові форми учні мають на підставі спостережень за відмінностями у закінченнях того чи іншого відмінка під час побудови словосполучень, речень, створення текстів.

Завантажити повністю

Заходи щодо реалізації концепції національно-патріотичного виховання

ДОДАТОК

до наказу Міністерства освіти і науки України
від 16.06. 2015 р. № 641

ЗАХОДИ

ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ І МОЛОДІ

Пояснювальна записка

Підготовлені Заходи спрямовані на розкриття мети, положень і завдань «Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді», прийнятої на засіданні Колегії Міністерства освіти і науки України 26 березня 2015 р. Ця концепція спирається на традиції української державності, національно-визвольної боротьби українського народу, громадянську свідомість, здатність критично і незалежно мислити, бути активним у відстоюванні своєї позиції та готовим до захисту незалежності й територіальної цілісності української держави.

Розробниками пропонується така структура Заходів, що окреслює напрями і шляхи розвитку національно-патріотичного виховання в освітньому просторі України. Вони розташовані за показниками важливості і значущості – від загальнодержавного рівня до структурних складових освітньої системи та їх науково-методичного забезпечення.

Перший розділ – Удосконалення нормативно-правової бази – містить у собі елементи управління цим процесом на державному рівні.

Другий розділ – Взаємодія центральних органів виконавчої влади, установ і організацій – включає до заходів національно-патріотичного виховання дітей і молоді широке коло учасників.

Третій розділ – Створення соціально-педагогічних умов для реалізації національно-патріотичного виховання. Сюди ввійшли позиції і заходи, які стосуються цілісного підходу до організації і перебігу зазначеного виховання, що включає в себе загально педагогічний і середовищний підхід, стосується дітей і молоді, що охоплені освітнім і виховним процесами.

Четвертий розділ – Зміст і форми національно-патріотичного виховання. Ця позиція найбільш об’ємна в документі, повно і детально пропонує заходи у всіх структурних складових освітнього, навчально-виховного процесу – від дошкілля до підготовки і перепідготовки учительства.

П’ятий розділ – Військово-патріотичне виховання дітей і молоді. В цьому розділі, з огляду на актуальність і важливість теми, розробники вважали за доцільне зібрати і представити цілісно цей аспект національно-патріотичного виховання.

Шостий розділ – Інформаційно-комунікаційні технології у забезпеченні національно-патріотичного виховання – розкриває актуальність, значення і можливість ІКТ для організації і проведення визначеного Концепцією напряму виховної діяльності.

Сьомий розділ – Наукове і навчально-методичне забезпечення – розкриває, через які наукові і навчально-методичні матеріали, підручники, конференції, круглі столи тощо здійснюватиметься увесь комплекс заходів, пропонованих у попередніх розділах.

Восьмий розділ – Національно-патріотичне виховання за участю громадських організацій – підкреслює важливість тісної співпраці з громадським сектором. Така співпраця закладена і в інших розділах цього документу.

Отже, запропонована структура не лише відображає мету і завдання Концепції, а й спирається на структуру побудови навчально-виховного процесу, його змістове наповнення та науково-методичне забезпечення.

Завантажити повністю

Концепція національно-патріотичного виховання

ДОДАТОК

до наказу Міністерства 

освіти і науки України

від 16.06.2015 р.  № 641

КОНЦЕПЦІЯ

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ

ВСТУП

Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української держави.

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу (раtria) як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.

Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Важливу роль у просвітницькій діяльності посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України.

Серед них Київська Русь, Велике князівство Литовське, Військо Запорозьке, Гетьманщина, Українська Народна Республіка, Гетьманат Павла Скоропадського, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна та інші українські визвольні проекти. На особливу увагу заслуговує формування української політичної культури в часи Речі Посполитої та Австро-Угорщини, нове осмислення ролі Кримського Ханату як держави кримськотатарського народу, включно з тривалим воєнним протистоянням і плідною військовою та культурною співпрацею.

Особливого значення набуває ознайомлення з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у ХХ-ХХІ століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності та ін.

Важливим завданням є розгляд порівняльно-історичних відомостей про переривання державності в інших європейських країнах, які сьогодні представлені потужними європейськими націями. Спеціального розгляду потребують історичні обставини, що призводять до переривання державницької традиції.

Завантажити повністю

Методичні рекомендації для учнів 4-х класів

Лист МОН України від 1/9-380 від 10.08.2015«Щодо методичних рекомендацій для учнів 4-х та 7-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»

 Початкова школа

У 2015/2016 навчальному році початкова школа повністю переходить на нові навчальні програми, відповідно четвертокласники продовжують навчання і за новими предметами, такими як: «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика». У разі, якщо з фінансових причин  підручники не будуть доставлені до початку навчального року, пропонуємо в навчально-виховному процесі використовувати по можливості підручники 2004 року, робочі зошити (за згодою батьків) та додаткові дидактичні посібники.

Українська мова

Основною метою навчання учнів 4 класу української мови є продовження формування складників комунікативної компетентності, зокрема: здатності сприймати і розуміти почуту і прочитану інформацію, спілкуватися з людьми різного віку і статусу, висловлювати і доводити власні думки в усній і письмовій формах.

Реалізація зазначеної мети здійснюється за змістовими лініями – мовленнєвою, мовною, соціокультурною і діяльнісною.

Мовленнєва лінія спрямована на вдосконалення аудіативних умінь, розвиток діалогічного та усного і писемного монологічного мовлення.

У процесі вдосконалення аудіативних умінь слід концентрувати увагу на розумінні учнями теми і мети прослуханого тексту, на здатності встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, розуміти значення образних висловів, висловлювати власні думки з приводу почутого.

Під час розвитку діалогічного мовлення необхідно формувати такі якості як толерантність, доброзичливість, повагу до співрозмовника, уміння доводити свою думку, переконувати.

Особливу увагу в 4 класі слід приділяти розвитку писемного мовлення школярів, оскільки випускники початкової школи повинні вміти писати переказ тексту обсягом 70-100 слів і тексти різних типів (розповіді, описи, міркування) обсягом 60-80 слів. Для формування цих умінь призначені уроки розвитку зв’язного мовлення.

Учні 4 класу також мають бути здатні написати тексти практичного призначення – записку, запрошення, привітання, листа, замітку до стінгазети.

Реалізація мовної лінії передбачає формування орфографічних і пунктуаційних умінь на основі необхідних теоретичних знань з мови. Зокрема, у 4 класі учні повинні поглибити знання про текст, речення, іменник, прикметник, дієслово, одержати уявлення про числівник, займенник, прислівник, засвоїти такі правила правопису, як: відмінкові закінчення іменників і прикметників; правопис іменників, у яких при змінюванні відбувається чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], [с´] та голосних [і] з [е], [о]; особові закінчення дієслів; правопис найуживаніших числівників, прислівників.

Завантажити повністю

Навчальна програма для 4 класу (зі змінами)

Навчальна програма для 4 класу

зі змінами згідно наказу МОН № 1495 від 22.12.2014 "Про затвердження змін до навчальних програм для 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів"

1. Українська мова (мова навчання) - 119 годин
2. Літературне читання - 121 година
3. Математика - 140 год (4 години на тиждень)
4. Природознавство - 68 год (2 години на тиждень)
5. Я у світі - 35 год
6. Інформатика - 35 годин (1 година на тиждень)

Завантажити

Психолого-педагогічна характеристика учня

Як написати психолого-педагогічну характеристику учнів початкових класів

Характеристика про рівень та результати оволодіння усіма компонентами навчальної діяльності обов’язково пишеться у 1 класі, у 2 класі (якщо не проводиться оцінювання знань учнів у балах) та у випускному 4 класі.

Що повинно бути в характеристиках, щоб учителі, які працюватимуть з цими учнями в середній і старшій ланках освіти, змогли побудувати свою роботу, спираючись на індивідуальні та психологічні особливості дітей?

Орієнтовний план написання характеристики учнів 1, 2 класів

1. Стан здоров’я, вік, фізичний розвиток.
2. Ставлення до навчання (позитивне, задовільне, незадовільне).
3. Особливості психічної адаптації (повна, виражена, помірна, початкова, відсутня).
4. Загальний рівень готовності до подальшого навчання.
5. Особливості пізнавальної сфери: увага, пам’ять, мислення, увага, працездатність, дрібна моторика.
6. Інтереси, нахили.
7. Ідивідуально-психологічні особливості:тип темпераменту, характер, риси характеру, цінності, страхи.
8. Емоційно-волова сфера. Типові випадки відхилень у поведінці.
9. Рівень вихованості.

Орієнтовний план написання психолого-педагогічної характеристики учня 4 класу

І. Навчальна діяльність.
1. Термін навчання в даній школі.
2. Рівень навчальних досягнень, лінія успішності, системність і міцність знань.
3. Усвідомлення обов’язків школяра, інтерес до навчання (до яких саме предметів).
4. Ставлення до оцінювання своєї навчальної діяльності педагогами.
5. Самооцінка своїх успіхів у навчання, її мотивація.
6. Особливості процесів пам’яті, мислення, сприймання, мовлення.
7. Ступінь сформованості вміння вчитися, планувати свою роботу, контролювати себе.

ІІ. Трудова діяльність.
1. Участь у різних видах суспільно-корисних заходів.
2. Працелюбність.

ІІІ. Загальна характеристика.
1. Дисциплінованість.
2. Реакція на зауваження дорослих, емоційна вразливість.
3. Місце у класному колективі (формальне чи неформальне лідерство).
4. Ініціативність, співпраця у груповій роботі.

ІV. Психологічні особливості.
1. Настрій.
2. Мобільність, комунікабельність.
3. Врівноваженість, стриманість.

V. Рекомендації для вчителів, що надалі працюватимуть з дитиною.

Психолого-педагогічна характеристика учня

1. Особливості навчальної діяльності

1.1 Довільність психічних процесів

- група здоров’я;

- здатний зосередитись на розв’язувані задачі та не відволікатись на сторонні подразники;

- може поставити перед собою конкретну навчальну мету й послідовно її досягти;

- розуміє вимоги вчителя і намагається їх виконувати;

- про виникненні навчальних труднощів на уроці докладає зусилля для їх подолання;

- рівень активності та самостійності у виконанні домашніх завдань;

- особливості уваги: концентрація, стійкість.

1.2   Розвиток мислення

- на уроці демонструє здатність узагальнювати свої знання;

- здатен відділяти суттєві властивості предметів від не суттєвих;

- орієнтується в основних поняттях часу;

Інструкція щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів

1. Інструкція щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів

загальноосвітніх навчальних закладів

(Загальні вимоги)

2. Розроблення навчальних планів у школі: роз’яснення МОН

3. Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани

загальноосвітніх навчальних закладів

(Лист МОН № 1/9-253 від 22.05.15 року)

Завантажити

З Днем Матері!

* Картинка - з інтеренету.

Пам’ятаємо...

* Фото з інтеренту.

Зміни, внесені до навчальної програми для 4 класу

• Зміни, внесені до навчальної програми з української мови для 4 класу
• Зміни, внесені в нову редакцію навчальної програми з літературного читання для 4 класу
• Зміни, внесені до навчальної програми з української мови для 4 класу
• Зміни, внесені в нову редакцію навчальної програми з природознавства для 4 класу
• Зміни, внесені в нову редакцію навчальної програми предмета «Я у світі» для 4 класу
• Зміни, внесені в нову редакцію навчальної програми з інформатики для 4 класу
• Зміни, внесені в нову редакцію навчальної програми з російської мови для 4 класу (для шкіл з російською мовою навчання)
• Зміни, внесені в нову редакцію навчальної програми з української мови (як державної) для 4 класу навчальних закладів з навчанням російською мовою

Завантажити повністю

Зміни, внесені до нової редакції навчальної програми для 1-3 класів

• Зміни, внесені до нової редакції навчальної програми з української мови для 1-3 класів

          Зміни до пояснювальної записки

          Зміни, внесені до програми для 1 класу

          Зміни, внесені до програми для 2 класу

          Зміни, внесені до програми для 3 класу

• Зміни, внесені до нової редакції навчальної програми з літературного читання для 1-3 класів
• Зміни, внесені в нову редакцію навчальної програми з математики для 1 класу
• Зміни, внесені в нову редакцію навчальної програми з математики для 2 класу
• Зміни, внесені в нову редакцію навчальної програми з математики для 3 класу
• Зміни, внесені в нову редакцію навчальної програми з природознавства для 1 класу
• Зміни, внесені в нову редакцію навчальної програми з природознавства для 2 класу
• Зміни, внесені в нову редакцію навчальної програми з природознавства для 3 класу
• Зміни, внесені в нову редакцію навчальної програми предмета «Я у світі» для 3 класу
• Зміни, внесені в нову редакцію навчальної програми з інформатики (2 клас) 
• Зміни, внесені в нову редакцію навчальної програми з інформатики (3 клас)

Завантажити повністю