29 серпня 2020 р.

Вимоги МОЗ щодо організації навчання в школах під час карантину


Міністерство охорони здоров’я оновило протиепідемічні заходи для закладів освіти під час карантину, спричиненого COVID-19.

Про це йдеться у постанові №50 від 22 серпня головного санітарного лікаря, опублікованій на сайті МОЗ.

Зокрема, встановлюються такі протиепідемічні заходи:

  • вчителів допускають до закладу після вимірювання температури (має бути не більше 37,2) та в масці, респіраторі або захисному щитку;
  • у “зеленій” та “жовтій” зонах вчителі можуть не використовувати масок під час уроку;
  • у регіонах “помаранчевої” зони вчителям під час викладання рекомендують використовувати захисні щитки;
  • якщо вчитель виявив удома, що в нього / неї температура вище 37,2, потрібно попередити про це безпосереднього керівника та не виходити на роботу. Також необхідно звернутися по медичну допомогу;
  • директор відповідає за те, щоб у медичному пункті школи були необхідні засоби та обладнання (безконтактні термометри, дезінфектори, антисептики для рук, засоби особистої гігієни та індивідуального захисту);
  • також директор розробляє маршрут та розклад, за яким учні приходять у школу. Це потрібно зробити так, щоб уникнути скупчень. Наприклад, у розкладі занять необхідно передбачити можливість різного часу початку та закінчення занять (перерв) для різних класів та груп. За можливості, проводити деякі заняття на свіжому повітрі;
  • до закладу не допускаються батьки чи опікуни, окрім тих, хто супроводжують учнів з інвалідністю;
  • вчителі перед уроками опитують учнів щодо самопочуття та ознак респіраторних захворювань. Якщо такі ознаки виявляють за відсутності батьків, учень одягає маску та має бути тимчасово ізольований в спеціально відведеному для цього приміщенні. Також про це інформують батьків та спільно з ними вирішують, чи скеровувати дитину до медичного закладу. Приміщення, де виявили дитину з ознаками хвороби, провітрюють та проводять там дезінфекцію поверхонь;
  • якщо в учня виявили COVID-19, усі його / її однокласники потребують самоізоляції;
  • учнів допускають до приміщення школи за наявності маски або респіратора. На заняттях вони можуть їх не використовувати. Проте для пересування закладом маски або респіратори використовувати необхідно;
  • водночас, учні 1–4 класів допускаються та можуть пересуватися закладом без масок чи респіратора;
  • на всіх входах до школи необхідно створити місця для дезінфекції рук. Місця для обробки рук позначаються яскравим вказівником про правила та необхідність дезінфекції рук (банер, наклейка тощо);
  • у туалетах повинні бути рідке мило та паперові рушники (або електросушарки для рук) . Використання багаторазових рушників заборонено;
  • основним засобом гігієни рук має бути миття рук з милом. Антисептичні засоби треба використовувати лише за браком протічної води з милом. Також не рекомендується замінювати миття рук з милом або оброку антисептиками на протирання вологими антисептичними серветками;
  • наприкінці робочого дня потрібно провести дезінфекцію поверхонь (зокрема й, дверних ручок, столів, місць для сидіння, перил тощо);
  • після кожного уроку проводити провітрювання класу протягом 10 хвилин.

Відповідальність за виконання цих заходів покладена на керівника та засновника закладу.

Повністю з протиепідеміологічними заходами можна ознайомитись у документі:

 Переглянути

 

© Нова Українська школа

* Фото з інтернету. 

12 серпня 2020 р.

Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році

Додаток
до листа МОН України
від 11.08.2020 № 1/9-430

Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році

Організація освітньої діяльності у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87  (у 1-3 класах), Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 (у 4-х класах); Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.

Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державними стандартами результатів навчання є освітня програма закладу загальної середньої освіти. Освітня програма закладу освіти, який здійснює свою діяльність на різних рівнях освіти, може бути наскрізною (з 1 по 11/12 класи), або для певного рівня освіти. Документ схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником. Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня.

З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2020/2021 навчальному році освітня програма закладу освіти може розроблятися на основі:

  • для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1272);
  • для 3 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273);
  • для 4 класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2011), типових освітніх програм (наказ МОН від 20.04.2018 № 407).

У 5-11 класах закладів загальної середньої освіти освітній процес здійснюватиметься відповідно до таких типових освітніх програм: «Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 405;

«Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464).

У навчальному плані освітньої програми закладу освіти конкретизується розподіл годин інваріантного та варіативного складників. Звертаємо увагу, що під час складання освітніх програм закладів освіти та відповідних навчальних планів заклад освіти має повноваження здійснювати перерозподіл навчальних годин навчального плану в межах 15% від загального обсягу навчального навантаження. При цьому можливою є зміна моделей інтеграції освітніх галузей.

Використання годин варіативного складника навчальних планів може йти на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантного складника, упровадження курсів за вибором, проведенням індивідуальних консультацій та групових занять. Вибір між упровадженням курсів за вибором і проведенням індивідуальних консультацій та групових занять заклад освіти здійснює з урахуванням індивідуальних навчальних можливостей та пізнавальних інтересів здобувачів освіти і спрямовує на забезпечення умов диференціації та індивідуалізації освітнього процесу. Умовою для їх упровадження має бути запит батьків, наявність груп дітей з певними пізнавальними інтересами, готовність педагогів до проведення курсів за вибором. Найбільш раціональним вважаємо використання годин варіативної складової у старшій школі на посилення вивчення предметів, які винесено для складання ЗНО, оскільки, як і в минулі роки, ЗНО засвідчило, що значна частина випускників не має певних базових знань і вмінь з багатьох предметів.

У разі використання варіативної складової на вивчення курсу за вибором до переліку навчальних програм, який є складником освітньої програми, додається програма цього курсу. Звертаємо увагу, що програма курсу за вибором повинна мати відповідний гриф і входити до переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН для використання у закладах загальної середньої освіти (https://cutt.ly/oyP5J3V). При розподілі варіативного складника навчального плану слід враховувати гранично допустиме навантаження.

Акцентуємо увагу на тому, що відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти N 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016) клас може ділитися на групи під час вивчення української та іноземної мов за умови більше 27 учнів у класі, під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі. Можливість поділу класів на групи при вивченні окремих предметів має бути зафіксована в освітній програмі закладу освіти.

В освітніх програмах загальний обсяг навчального навантаження визначається у навчальному плані, очікувані результати навчання здобувачів освіти окреслюються у навчальних програмах предметів/інтегрованих курсів (що є складниками освітньої програми). В освітній програмі закладу освіти, що складена на основі типової освітньої програм чи іншої освітньої програми та може бути впроваджена відповідно до чинних нормативних документів, навчальні програми предметів/інтегрованих курсів подаються переліком.

На основі навчальної програми предмета/інтегрованого курсу вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. 

Переглянути повністю