30 серпня 2015 р.

Календарне планування, 4 клас (нова програма) - 2

Образотворче мистецтво (за підручником М. Резніченко, С. Ткач) - 35 годин, 1 год на тиждень
Образотворче мистецтво (за підручником О. Калініченко, В. Сергієнко, В. Калініченко) - 35 годин, 1 год на тиждень

Інформатика (за підручником О.Коршунової) - 35 годин, 1 год на тиждень
Інформатика (за підручником Г. Ломаковської, Г. Проценко, Й. Ривкінда, Ф. Рівкінд) - 35 годин, 1 год на тиждень


Фізична культура - 3 години на тиждень

23 серпня 2015 р.

Календарне планування, 4 клас (нова програма) - 1

Українська мова (за підручником М. Д. Захарійчук, А. І. Мовчун) - 119 годин
Українська мова (за підручником М. С. Вашуленка, С. Г. Дубовик, О. І. Мельничайко) - 119 годин

Літературне читання (за підручником В. О. Науменко) - 121 година
Літературне читання (за підручником О. Я. Савченко) - 121 година

Математика (за підручником М. В. Богдановича, Г. П. Лишенка) - 140 годин, 4 год на тиждень

Природознавство (за підручником  І. В. Грущинської) - 68 годин, 2 год на тиждень
Природознавство (за підручником  Т.Г.Гільберг, Т.В.Сак) - 68 годин, 2 год на тиждень

Я у світі (за підручником О. В. Тагліної, Г. Ж. Іванової) - 35 годин,
1 год на тиждень
Я у світі (за підручником Н.М. Бібік) - 35 годин, 1 год на тиждень

Основи здоров’я (за підручником  І. Д. Беха, Т. В. Воронцової, В. С. Пономаренка, Є. В. Страшка) - 34 години, 1 год на тиждень
Основи здоров’я (за підручником  О.В.Гнатюк) - 34 години, 1 год на тиждень


Трудове навчання (за підручником Н.В.Котелянець, О.В.Агеєвої) - 35 годин, 1 год на тиждень

20 серпня 2015 р.

«Батьківщина, мати, мова – три цілющих, вічних слова.» (Перший урок для учнів 2-4 класів)

РОЗРОБКА ПЕРШОГО УРОКУ ДЛЯ УЧНІВ 2-4 КЛАСІВ

Тема. «Батьківщина, мати, мова – три цілющих, вічних слова.»

                                                                                                                       М. Сингаївський

Мета: формувати ключові компетентності:
            вміння вчитися – висловлювати власні думки, робити висновки;
            громадянську – відчувати себе патріотом рідної землі.
Формувати предметну читацьку та літературознавчу компетентності:
            розширити знання учнів про українського поета Василя Симоненка та його творчість; розвивати мовлення учнів та навички виразного читання; виховувати почуття патріотизму, любові до рідної мови, Батьківщини, повагу до матері; прищеплювати бажання завжди стати на захист рідної землі.

Обладнання: політична карта України, портрет Василя Симоненка, комп’ютер, екран, 3 надувні кульки різного кольору з написами «Батьківщина», «мати», «мова»; картки для групової, парної, фронтальної роботи, український віночок (невисоко прикріплений на дошці), 9 різнобарвних стрічок (довжиною по 50см кожна), мікрофон.

Особливості проведення. Урок розроблено з використанням відеоролика, інтерактивних технологій «Асоціативний кущ», «Мікрофон», використано різні форми парної, групової, колективної роботи, ігрові моменти.

19 серпня 2015 р.

«Батьківщина, мати, мова – три цілющих, вічних слова.» (Перший урок для учнів 1 класу)

ОРІЄНТОВНА РОЗРОБКА ПЕРШОГО УРОКУ
ДЛЯ УЧНІВ 1-ГО КЛАСУ

Тема. «Батьківщина, мати, мова – три цілющих, вічних слова.»

                                                                                                                       М. Сингаївський

Мета: формування ключових компетентностей: вміння вчитися – зосереджено слухати вчителя, давати відповіді на запитання; громадянської – формування патріотичних почуттів, бережливе ставлення до природи; соціальної – збагачення уявлень дітей про шкільну родину як об’єднання людей;
предметних компетентностей: розширити кругозір учнів про Україну, викликати інтерес до пізнання своєї Батьківщини, розвивати почуття патріотизму, виховувати дружні відносини і взаємоповагу у шкільній родині, почуття гордості за свою школу, країну, готовності бути гідним громадянином України.

Обладнання: карта України; ілюстрації України; відеоролик «Моя Україна»; аудіозаписи пісні «Добрий день, матусю-Україно!», сл. Н. Рубальської, муз. М. Ведмедері; повітряні кульки, які відрізняються кольором, розміром, формою; на партах у дітей кольорові олівці, маркери, аркуші для малювання формату А-4, штучні квіти; мікрофон.




17 серпня 2015 р.

Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання

ДОДАТОК
до Наказу Міністерства
освіти і науки України
від 16.06.2015 р. № 641

Методичні рекомендації
щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.
Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.
Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.
Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.
Героїчні й водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів з даної території; необхідно взяти шефство над родинами учасників ATO, які цього потребують. В цілому важливим є формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.
З огляду на це рекомендуємо:
По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну.
По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.
По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.
По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування  нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України.
По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.

Особливості вивчення базових дисциплін

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 26.06.2015 р. № 1/9-305

Особливості вивчення базових дисциплін
у загальноосвітніх навчальних закладах
у 2015/2016 навчальному році

Початкова школа
З метою розвантаження навчальних програм для учнів початкової школи наказами Міністерства освіти і науки України від 22.12.2014 № 1495 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» та від 29.05.2015 № 584 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-3-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» затверджено зміни до таких програм: «Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Українська мова для шкіл з навчанням російською мовою», «Російська мова для шкіл з російською мовою навчання». Рекомендації щодо використання навчальних програм уміщено в пояснювальних записках до них. Зміни, внесені до програм, оприлюднено на сайті МОН: http://www.mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
У навчальних програмах для 1-4 класів з метою запобігання надмірного контролю уточнено і конкретизовано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Такі поняття, як «знає», «пояснює», «досліджує» змінено на «має уявлення», «розуміє», застосовує». На відміну від попередньої редакції програм, у змінених програмах резервні години не передбачено. Завдяки цьому збільшиться кількість годин на вивчення складних тем; вчитель матиме більше можливостей викладати матеріал ритмічно, маючи час на закріплення і повторення учнями засвоєного ними матеріалу.
У 4 класі учні продовжують вивчати природознавство, «Я у світі», інформатику.
У навчальній програмі з української мови збільшено тривалість букварного періоду з 76 до 89 годин за рахунок скорочення післябукварного періоду з 29 до 16 годин. Також удосконалено соціокультурну змістову лінію, яка представлена такими розділами: «Сім’я», «Школа», «Громадські місця», «Рідний край», «Батьківщина». Розвантаження змісту навчального матеріалу відбулось за рахунок вилучення таких складних для засвоєння молодшими школярами тем, як «Складне речення», «Відміни іменників», «Дієвідміни дієслів».
У програмі з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою для 4 класу вилучено тему «Складне речення». В оновленій програмі також вилучено вимоги щодо формування умінь відмінювати іменники чи прикметники, визначати відмінок, особу в окремо взятих словах. Натомість сформульовано вимоги щодо вміння правильно вживати закінчення того чи іншого відмінка, особи, під час побудови словосполучень, речень тощо. Отже, вчитися правильно вживати відмінкові форми учні мають на підставі спостережень за відмінностями у закінченнях того чи іншого відмінка під час побудови словосполучень, речень, створення текстів.

Заходи щодо реалізації концепції національно-патріотичного виховання

ДОДАТОК
до наказу Міністерства освіти і науки України
від 16.06. 2015 р. № 641

ЗАХОДИ
ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ І МОЛОДІ

Пояснювальна записка
Підготовлені Заходи спрямовані на розкриття мети, положень і завдань «Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді», прийнятої на засіданні Колегії Міністерства освіти і науки України 26 березня 2015 р. Ця концепція спирається на традиції української державності, національно-визвольної боротьби українського народу, громадянську свідомість, здатність критично і незалежно мислити, бути активним у відстоюванні своєї позиції та готовим до захисту незалежності й територіальної цілісності української держави.
Розробниками пропонується така структура Заходів, що окреслює напрями і шляхи розвитку національно-патріотичного виховання в освітньому просторі України. Вони розташовані за показниками важливості і значущості – від загальнодержавного рівня до структурних складових освітньої системи та їх науково-методичного забезпечення.
Перший розділ – Удосконалення нормативно-правової бази – містить у собі елементи управління цим процесом на державному рівні.
Другий розділ – Взаємодія центральних органів виконавчої влади, установ і організацій – включає до заходів національно-патріотичного виховання дітей і молоді широке коло учасників.
Третій розділ – Створення соціально-педагогічних умов для реалізації національно-патріотичного виховання. Сюди ввійшли позиції і заходи, які стосуються цілісного підходу до організації і перебігу зазначеного виховання, що включає в себе загально педагогічний і середовищний підхід, стосується дітей і молоді, що охоплені освітнім і виховним процесами.
Четвертий розділ – Зміст і форми національно-патріотичного виховання. Ця позиція найбільш об’ємна в документі, повно і детально пропонує заходи у всіх структурних складових освітнього, навчально-виховного процесу – від дошкілля до підготовки і перепідготовки учительства.
П’ятий розділ – Військово-патріотичне виховання дітей і молоді. В цьому розділі, з огляду на актуальність і важливість теми, розробники вважали за доцільне зібрати і представити цілісно цей аспект національно-патріотичного виховання.
Шостий розділ – Інформаційно-комунікаційні технології у забезпеченні національно-патріотичного виховання – розкриває актуальність, значення і можливість ІКТ для організації і проведення визначеного Концепцією напряму виховної діяльності.
Сьомий розділ – Наукове і навчально-методичне забезпечення – розкриває, через які наукові і навчально-методичні матеріали, підручники, конференції, круглі столи тощо здійснюватиметься увесь комплекс заходів, пропонованих у попередніх розділах.
Восьмий розділ – Національно-патріотичне виховання за участю громадських організацій – підкреслює важливість тісної співпраці з громадським сектором. Така співпраця закладена і в інших розділах цього документу.
Отже, запропонована структура не лише відображає мету і завдання Концепції, а й спирається на структуру побудови навчально-виховного процесу, його змістове наповнення та науково-методичне забезпечення.


16 серпня 2015 р.

Концепція національно-патріотичного виховання

ДОДАТОК
до наказу Міністерства 
освіти і науки України
від 16.06.2015 р.  № 641

КОНЦЕПЦІЯ
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ

ВСТУП

Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української держави.
Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу (раtria) як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.
Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.
Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.
В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Важливу роль у просвітницькій діяльності посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України.
Серед них Київська Русь, Велике князівство Литовське, Військо Запорозьке, Гетьманщина, Українська Народна Республіка, Гетьманат Павла Скоропадського, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна та інші українські визвольні проекти. На особливу увагу заслуговує формування української політичної культури в часи Речі Посполитої та Австро-Угорщини, нове осмислення ролі Кримського Ханату як держави кримськотатарського народу, включно з тривалим воєнним протистоянням і плідною військовою та культурною співпрацею.
Особливого значення набуває ознайомлення з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у ХХ-ХХІ століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності та ін.
Важливим завданням є розгляд порівняльно-історичних відомостей про переривання державності в інших європейських країнах, які сьогодні представлені потужними європейськими націями. Спеціального розгляду потребують історичні обставини, що призводять до переривання державницької традиції.

Методичні рекомендації для учнів 4-х класів

Лист МОН України від 1/9-380 від 10.08.2015«Щодо методичних рекомендацій для учнів 4-х та 7-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»


 Початкова школа

У 2015/2016 навчальному році початкова школа повністю переходить на нові навчальні програми, відповідно четвертокласники продовжують навчання і за новими предметами, такими як: «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика». У разі, якщо з фінансових причин  підручники не будуть доставлені до початку навчального року, пропонуємо в навчально-виховному процесі використовувати по можливості підручники 2004 року, робочі зошити (за згодою батьків) та додаткові дидактичні посібники.

Українська мова

Основною метою навчання учнів 4 класу української мови є продовження формування складників комунікативної компетентності, зокрема: здатності сприймати і розуміти почуту і прочитану інформацію, спілкуватися з людьми різного віку і статусу, висловлювати і доводити власні думки в усній і письмовій формах.
Реалізація зазначеної мети здійснюється за змістовими лініями – мовленнєвою, мовною, соціокультурною і діяльнісною.
Мовленнєва лінія спрямована на вдосконалення аудіативних умінь, розвиток діалогічного та усного і писемного монологічного мовлення.
У процесі вдосконалення аудіативних умінь слід концентрувати увагу на розумінні учнями теми і мети прослуханого тексту, на здатності встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, розуміти значення образних висловів, висловлювати власні думки з приводу почутого.
Під час розвитку діалогічного мовлення необхідно формувати такі якості як толерантність, доброзичливість, повагу до співрозмовника, уміння доводити свою думку, переконувати.
Особливу увагу в 4 класі слід приділяти розвитку писемного мовлення школярів, оскільки випускники початкової школи повинні вміти писати переказ тексту обсягом 70-100 слів і тексти різних типів (розповіді, описи, міркування) обсягом 60-80 слів. Для формування цих умінь призначені уроки розвитку зв’язного мовлення.
Учні 4 класу також мають бути здатні написати тексти практичного призначення – записку, запрошення, привітання, листа, замітку до стінгазети.
Реалізація мовної лінії передбачає формування орфографічних і пунктуаційних умінь на основі необхідних теоретичних знань з мови. Зокрема, у 4 класі учні повинні поглибити знання про текст, речення, іменник, прикметник, дієслово, одержати уявлення про числівник, займенник, прислівник, засвоїти такі правила правопису, як: відмінкові закінчення іменників і прикметників; правопис іменників, у яких при змінюванні відбувається чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], [с´] та голосних [і] з [е], [о]; особові закінчення дієслів; правопис найуживаніших числівників, прислівників.