Щоб дати учням іскринку знань,
вчителю потрібно ввібрати ціле море світла.
В.О.Сухомлинський
В.О.Сухомлинський
Хто людям добро бажає, той і собі має, - говорить народна мудрість.
За останні роки у початковій школі все виразніше утверджується особистісно орієнтований підхід до виховання і розвитку учнів як вияв практичного втілення гуманної педагогіки. У центрі зусиль вчителів – інтереси школярів. На уроках головними дійовими особами є діти. Керуючись настановами Ш. Амонашвілі, пам’ятаємо: «Треба, щоб вони, діти і урок, любили один одного, ішли назустріч одне одному». Особистісно-орієнтовані уроки – це витвір мистецтва гуманної педагогіки, цінний перспективний досвід педагогічної науки, який дає простір для творчості вчителя й учня, втілення різноманітних форм, методів навчання, потужних прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів.
Творчість є стрижнем гуманізації, причому творить не тільки учень, а й учитель.
І хороший вчитель не той, хто краще за всіх вчить, а той, хто краще все вчить.
Досягнення мети уроку, побудованого на принципах гуманно-особистісного мислення передбачає поєднання доброзичливої атмосфери міжособистісного спілкування на уроці з широким застосуванням методів і прийомів, що прямо впливають на мотиваційний компонент уроку.
Таке поєднання передбачає взаємодію певних умов:
Таке поєднання передбачає взаємодію певних умов:
- гуманне ставлення до дітей;
- задоволення їхніх потреб у
спілкуванні співробітництві з учителем і однокласниками в процесі навчальної роботи на уроці;
- збагачення мислення емоціями, інтелектуальними почуттями;
- стимулювання допитливості, пізнавальних інтересів і потреб;
- формування правильної оцінки своїх можливостей, збудження і закріплення прагнення до самовдосконалення.
Тому моє творче кредо і моїх учнів висловлюється словами Ш.О.Амонашвівлі: "Незалежно вад того, чекають від тебе добра чи ні - твори добро. Незалежно від того, помітять твоє добро чи ні - твори добро. Незалежно від того, чим будуть платити тобі за добро добром чи злом - твори добро. Твори добро і ні в кого не запитуй дозволу, бо ніхто не владен над твоїм добром».
Гуманний – це не добренький, а розумно люблячий дітей учитель, який приймає їх такими, якими вони є зараз, і такими, якими він бачить їх у майбутньому.
Заповіді для гуманного педагога такі:
Будь обережний!
Не помилися!
Не нашкодь!
Будь надією для дитини!
Знай, чого прагнеш!
Постійно шукай у дитині скарби в душі! (Ш.О.Амонашвілі).
Ти добро лиш твори повсюди,
Хай тепло твої повнить груди.
Ти посій і доглянь пшеницю,
Ти вкопай і почисть криницю.
Волю дай, нагодуй пташину,
Приласкай і навчи дитину.
Бо людина у цьому світі
Лиш добро повинна творити!
Л. Іванків
Мудрий педагог, за переконанням Амонашвілі, має стверджувати в дитині впевненість у тому, що її помилки, а тим більше невдачі в навчанні мають бути не лише поодинокими, а головне - завжди подоланими. Ш.Амонашвілі наголошує, що педагог зобов'язаний оволодіти системою емоційних засобів, які є складовою частиною техніки кожного уроку.
Для того, щоб школа для учня стала школою Радості, школою Життя, психологічною основою спілкування, в такій школі має бути постійне вивчення особистості дитини, розуміння мотивів її поведінки. Не менш важливим є усвідомлене прагнення вчителя до оволодіння все більш тонкими засобами впливу, незмінний такт, різноманітність і обґрунтованість способів заохочення й корекції поведінки дітей. Усі засоби педагогічного спілкування (слово, інтонація, міміка, практичні дії) в сукупності мають забезпечити емоційний комфорт учня, задоволення від напружених розумових і зусиль.
Головне завдання вчителя в тому, щоб не тільки будити спрагу пізнання, підтримувати і подавати правильний приклад, а щоб виховувати в учня людяність і доброту.
Щоб навчання стало цікавим, воно повинно відображати довколишній світ, відтворювати власні почуття дитини, відповідати її природному розвитку. тоді ці ніжні, чутливі, емоційні, але такі ранимі діти не будуть боятися школи і успішно розвиватимуть свої таланти. Робота вчителя складна. Як садівник доглядає молоді саджанці, так і я допомагаю своїм учням тягнутися до світла знань, бо вірю, що вони виростуть мудрими і творчими, здатними утверджувати і примножувати добро. Виховання дитини-школяра робота відповідальна. І тут важливе все: посмішка, доброзичливий тон, мистецтво спілкування, почуття гумору.
Ш.Амонашвілі наполягає: «Кожна дитина з'явилася на цей світ не випадково: вона народжується тому, що має народитися, вона прийшла начебто на поклик людей. У неї своя життєва місія, якої ми не знаємо, можливо, велика, і для того вона наділена величезною енергією духу. І наш обов'язок - допомогти їй виконати цю місію».
Головне переконання вчителя в школі Ш.Амонашвілі полягає в тому, що «дитина може все, а вчитель повинен сам вірити в цю формулу і навіювати її дитині».
Скажем доброе слово о школе.
Мы ведь все в долгу перед ней.
Человечности мастерская
Для учеников, учителей.
Что умеет сегодня школа?
Созидать, любить, защищать.
Но не умеет ничего плохого.
Лишь доброречие воспитать.
Храм и Школа – творения духовные.
Пока есть они, в народа есть путь.
Храм и Школа – стражи света новые.
Дают духовно-нравственную суть.
Школа – Мастерская Человечности,
Сообщество учителей, учеников.
Знания и вера – суть единого духа.
Вечная Истина веков.
Наша цель – Человек Благородный.
Сердце ребенка воспитайте!
В устремлении – подвиг, победа.
Духовность ребенку дайте.
Ядром духовности является вера.
Знания – сила, но вера сильнее.
Смысл эволюции жизни постигнув,
В будущее смотрим смелее.
Истина школы – в торжестве Света.
Движение к свету – развитие.
Воспитайте в ребенке Искусство Мышления –
Поспешат чудесные открытия.
В.П. Порощук
Використана література
1. Амонашвили Ш.А. Истина школы . – К.: СПД А.М. Богданова,2005.
2. Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса. - Минск: Универс, 1990.
3. Амонашвили Ш.А. Размышления о гуманной педагогике. - М., 2001.
4. Бех І.Д. Почуття успіху у вихованні особистості //Початкова школа. - 2004.
5. Маніфест гуманної педагогіки, 2011р.
Немає коментарів:
Дописати коментар