• Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою як ти
хочеш.
• Не чекай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти
дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той - третьому,
і це незворотний закон подяки.
• Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти
гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.
• Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному, і,
будь упевнений: дитині важко не менше, ніж тобі, а може й більше, оскільки в
неї немає досвіду.
• Не принижуй!
• Не забувай, що найважливіші зустрічі для кожної людини -
це зустрічі з дітьми. Звертайте більше уваги на них - ми ніколи не можемо
знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
• Не картай себе, якщо не можеш зробити чогось для своєї
дитини. Картай — якщо можеш, але не робиш. Пам'ятай: для дитини зроблено не
достатньо, якщо не зроблено всього.
• Дитина - це не тиран, що заволодіває усім твоїм життям, і
не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку життя дало тобі на
збереження і на розвиток творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька,
в яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, дана на збереження.
• Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби їй того, чого не
хотів би, щоб робили твоїй.
• Люби свою дитину всякою - не дуже талановитою, невезучою,
дорослою. Спілкуючись з нею, радій тому, що дитина - це свято, яке поки що з
тобою.
У спілкуванні зі своїми дітьми:
• Радійте вашому синові, доньці.
Завантажити повністю
* Використано матеріали інтернету.
Немає коментарів:
Дописати коментар