Бесіда «Дітям про СНІД»

(до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом)

Мета: розповісти учням про вірус імунодефіциту людини і синдром набутого імунодефіциту; розвивати почуття відповідальності за своє здоров’я та здоров’я інших людей; виховувати толерантне ставлення до ВІЛ – інфікованих людей.

Ще в середині минулого століття ніхто б і не подумав, що колись з’явиться хвороба, здатна знищити імунітет людини. У 1981р. у США було зареєстровано перші випадки дивної хвороби. Вона вражала імунітет людини, яка ставала беззахисною перед будь-якою інфекцією. Назвали цю хворобу синдромом набутого імунодефіциту, скорочено СНІД. У 1983 р. вчені відкрили її збудника – вірус імунодефіциту людини (ВІЛ).

Сьогодні ми поговоримо про ВІЛ/СНІД, оскільки нам часто зустрічаються ці два слова на плакатах, у газетах та журналах, їх чути по радіо, з екранів телевізорів і просто від дорослих. Але багато з нас, на жаль, не розуміють і не усвідомлюють, що таке ВІЛ/СНІД, як ця інфекція впливає на наше життя наших рідних, яку загрозу воно несе людям по всьому світі.

Завантажити повністю

* Використано матеріали інтернету.

Форми роботи районного (міського) методичного об'єднання за видами педагогічної діяльності

Визначення й планування методичної „теми-мети" науково-методичної роботи є підґрунтям для утворення єдиного змісту підвищення ефективності діяльності педагогічних колективів, реалізація якого зумовлює запровадження найрізноманітніших форм проведення занять і методичних заходів: повсякденна професійно-педагогічна діяльність, предметно-педагогічна діяльність, обмін досвідом роботи, наукова конференція, узагальнення системи творчої діяльності членів Р(М)МО, семінари, організація роботи творчої групи вчителів, мобільний майстер-клас, педагогічна майстерня, організація роботи з обдарованими учнями, школа прогресивного педагогічного досвіду, школа молодого педагога, методичний бенефіс, методична панорама, методичний дискусійний клуб, методична олімпіада-конкурс, методичний брейн-ринг, педагогічні гостини, захист планів методичних об'єднань, рольова гра, педагогічний клуб, методична оперативна нарада, психолого-педагогічний семінар, віртуальне методичне об'єднання. Розглянемо їх докладніше.

Завантажити повністю

Компетентність учнів початкової школи стосовно образотворчого мистецтва

І  к л а с

Колір (ази кольорознавчої компетентності)

• основні та складені кольори, світлі та темні відтінки, виражально-емоційні можливості кольору;
• відмінність за якісними та технічними характеристиками гуашевих і акварельних фарб, кольорових олівців та крейдочок;
• способи роботи різними пензлями (набирання фарби, додавання води, нанесення фарби на папір з сильним або слабким натиском; робота кінцем пензля чи всією площиною);
• виконання роботи фарбами без попереднього малюнка олівцем;
• змішування фарб на палітрі для одержання необхідного відтінку та густини;
• гра з фарбами на палітрі (вправи з довільного змішування кольорів);
• гра з кольором та формою (створення довільних «кольорових плям»);
• організація робочого місця до і після роботи.

Форма (обізнаність у галузі форми )

• найпростіші форми (коло, куля, квадрат, куб, прямокутник, циліндр); співвідношення форми та розмірів предметів (великий, малий, високий, низький, широкий, вузький); складові частини будівель; особливості зображення дерев та інших рослин, людей, деяких видів тварин;
• гра з довільним проведенням різних за напрямком та формою ліній;
• робота з різними графічними матеріалами (олівці, фломастери, туш, кулькова ручка, вуглина);
• передавання графічними засобами характерних особливостей предметів (порівняння ширини та висоти);
• відтворення у графічній роботі предметів різної форми (порівняння схожості  та відмінності деяких площинних і просторових форм);
• зображення нескладних будівель з урахуванням їх взаємозалежності від місця розташування.  

Простір (компетентність відносно простору)

• деякі просторові орієнтири (вгору, вниз, ліворуч, праворуч, над, під);
• особливості зображення відкритого простору (ближче — нижче, далі — вище);
• тривимірність об'ємно-просторових предметів;
• розміщення предметів , із збереженням їх вза­ємно просторових положень (поряд, над, під);
• формування уявлень про основні напрями у просторі: «горизонтально», «вертикально)», «похило»;
• пошук пластичної виразності об'ємно-просторових форм способом згинання "паперу (типу «оригамі»);
• використання законів перспективи у зображенні відкритого простору;
• ознайомлення з особливостями рельєфних та круглих просторових форм;
• створення різних об'ємно-просторових форм (моделі транспортних засобів) способом конструювання;
• відтворення глибини простору в площинному зображенні нескладних архітектурних споруд («загороджування» дальніх предметів близькими);
• ліплення з пластиліну або глини двох просторових за формою і  різних за розмірами предметів способом «нарощування» об'ємів;
• робота з різними матеріалами (паперова пластика, пластилін, глина, поролон, пінопласт) для створення об'ємно-просторових форм.

Композиція (опанування основ композиції)

• вибирати положення аркуша залежно від форми та розташування зображуваних предметів (відповідність величини зображення розміру аркуша);
• вибирати положення аркуша (горизонтальне, вертикальне) залежно від змісту художньої роботи;
• ритмічно організовувати зображення способом  повторення та чергування (симетрія та асиметрія);
• розміщувати предмети на поверхні аркуша з урахуванням смислових зв'язків між предметами;
• опановувати процес створення зображення (організація діяльності, вибір змісту, розміщення на аркуші). 

Завантажити повністю

Підготовка вчителя початкових класів до оцінювальної діяльності в першому класі

Оцінювання є особливою стороною контролю, а педагогічна оцінка – його результатом. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передбачає врахування рівня досягнень учня, а не кількості його помилок. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними (словесними, вербальними) показниками, або ж у балах, тобто кількісних показниках.

Оцінювання -  процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм.     

Навчальна діяльність має дати дитині не лише знання, уміння й навички, а й сформувати в неї компетентності, що базуються на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отже, поняття компетентності не зводиться лише до знань, умінь та навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості.

Оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу здійснюється вербально. Багатьма учителями і батьками вербальне оцінювання сприймається негативно через недостатню поінформованість про значення цієї категорії. Якщо говорити про вербальне оцінювання в першому класі, то воно регламентується законодавчо та є невід’ємною частиною навчально-виховного процесу початкової школи. На жаль, поки  вербальне оцінювання в першому класі, по суті, є лише декларацією і залишатиметься нею доти, доки не з'явиться реальна технологія – інструмент організації вербального оцінювання на початковому етапі навчання. Для цього необхідно змінити процедуру оцінювання, організувавши її як спільну діяльність, поступово передаючи ініціативу оцінки дій учня в руки самої дитини. Саме в цьому, на нашу думку,  полягає суть технології вербального оцінювання, у якому немає кількісних показників (балів), але є якісні (словесні та  вербальні) показники.

Завантажити повністю

Славетні українці (презентація)

Мета проекту:
виявити інтерес до пізнання минулого і сучасного України, досягнень та винаходів українців; розвивати патріотичні почуття; виховувати шанобливе ставлення до історії рідної країни.

Зміст

•         Княгиня Ольга

•         Князь Володимир Великий

•         Князь Ярослав Мудрий

•         Гетьман Богдан Хмельницький

•         Михайло Грушевський

•         Григорій Сковорода

•         Тарас Шевченко

•         Іван Франко

•         Леся Українка

•         Соломія Крушельницька

•         Катерина Білокур

•         Олег Антонов

•         Сергій Корольов

•         Леонід Каденюк

•         Микола Амосов

•         Євген Патон

•         Борис Патон

•         Микола Лисенко

•         Василь Сухомлинський

Завантажити презентацію

Поради для батьків

Десять заповідей для батьків:

• Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою як ти хочеш.

• Не чекай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки.

• Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.

• Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному, і, будь упевнений: дитині важко не менше, ніж тобі, а може й більше, оскільки в неї немає досвіду.

• Не принижуй!

• Не забувай, що найважливіші зустрічі для кожної людини - це зустрічі з дітьми. Звертайте більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

• Не картай себе, якщо не можеш зробити чогось для своєї дитини. Картай — якщо можеш, але не робиш. Пам'ятай: для дитини зроблено не достатньо, якщо не зроблено всього.

• Дитина - це не тиран, що заволодіває усім твоїм життям, і не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку життя дало тобі на збереження і на розвиток творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, в яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, дана на збереження.

• Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби їй того, чого не хотів би, щоб робили твоїй.

• Люби свою дитину всякою - не дуже талановитою, невезучою, дорослою. Спілкуючись з нею, радій тому, що дитина - це свято, яке поки що з тобою.

У спілкуванні зі своїми дітьми:

• Радійте вашому синові, доньці.

Завантажити повністю

* Використано матеріали інтернету.

Що повинен знати майбутній першокласник

В межах розвитку мовлення і готовності до оволодіння грамотою майбутньому першокласнику необхідно:

- уміти чітко вимовляти всі звуки мови;
- уміти інтонаційно виділяти звуки в словах;
- уміти виділяти вказаний звук в потоці мовлення;
- уміти визначати місце звука в слові ( на початку, в середині, в кінці);
- уміти вимовляти слова складами;
- уміти складати речення із 3 - 5 слів;
- уміти називати в реченні тільки 2-ге слово, тільки 3-є слово, тільки 4-е слово ...;
- уміти використовувати узагальнюючі поняття ( вовк, лисиця, ведмідь - звірі);
- уміти складати оповідання за картиною ( наприклад «У парку»; «На дитячому майданчику»; «За грибами», «Відпочинок на морі»...);
- уміти складати декілька речень про предмет;
- розрізняти жанри художньої літератури ( казка, оповідання, вірш, байка);
- уміти напам'ять читати улюблені вірші;
- уміти послідовно переказувати зміст казки.

Завантажити повністю

* Використано матеріали інтернету.