Колись Природа-мати
Чекала немовляти
І сонечко просила:
«Даруй дитинi сили,
Дай їй свого добра, тепла,
Щоб свiтлою душа була!»
Благала чистi води:
«Дитинi дайте вроди,
Краси на довгi роки
І почуттiв глибоких!»
Просила в неба висоти,
І мудростi, i широти...
Коли благає мати,
Не можна вiдмовляти.
Тож народилась донечка
З дарами неба й сонечка,
І чистих вод дари взяла,
Дитина Жiнкою була.
Чекала немовляти
І сонечко просила:
«Даруй дитинi сили,
Дай їй свого добра, тепла,
Щоб свiтлою душа була!»
Благала чистi води:
«Дитинi дайте вроди,
Краси на довгi роки
І почуттiв глибоких!»
Просила в неба висоти,
І мудростi, i широти...
Коли благає мати,
Не можна вiдмовляти.
Тож народилась донечка
З дарами неба й сонечка,
І чистих вод дари взяла,
Дитина Жiнкою була.
* Використано матеріали інтернету
Фото ©
Немає коментарів:
Дописати коментар