Пам’ятки для батьків першокласника

ЩОДЕННІ ПОРАДИ БАТЬКАМ

Готуємо руку до письма

Незабаром ваша дитина піде до школи. Ви, звісно, турбуєте­ся, чи устигне вона навчитися читати, писати і лічити. Але на неї очікують не тільки ці труднощі. Першокласникам доводить­ся виконувати багато вправ строго за зразком, що задає вчитель або рекомендують прописи. Виконання таких вправ можливе лише за умови добре розвинутих зорово-просторової пам'яті та довільної уваги.

Запропонуйте зошит у клітинку — і нехай дитина креслить, малює, пише по клітинках. Хай щастить!

Учимося читати. Навчання без примусу

Навчайте дітей грамоти у вільній, невимушеній, доброзичливій обстановці. Скористайтеся  порадами.

•  Підготуйте і розвісьте в кімнаті картки, на яких голосними (червоного кольору) і приголосними (чорного кольору) написані сло­ва, предмети, імена, назви іграшок. Прикріпіть їх — і нехай дитина читає. Змінюйте картки 1—2 рази на місяць.

•  Гра «Слідопит». Запропонуйте дитині короткі й незвичайні за змістом записочки: «Заглянь під ліжко», «Перевір праву ки­шеню сукні». Дитина самостійно виконує завдання і знаходить сюрпризи — книжку, іграшку — і так за ланцюжком до іграш­ки або книжки ще одна записка, що дитина захоче прочитати. Наприкінці гри — рукостискання, заохочення, компліменти дитині. Грайте навчаючись!

Правила для батьків

•  Не навчайте дітей так, як навчали вас. Вони народилися в ін­ший час.

•  Жваво цікавтеся життям дитини, її радощами та засмученнями, за потреби сприяйте, радійте, співчувайте.

•  Спілкуйтеся із дитиною, як із дорослим, який чекає від вас вза­ємної довіри, поваги, розуміння.

•  Дайте їй відчути, як її люблять, як чекають від неї успіхів.

•  Смійтеся разом із нею, веселіться, грайтеся!

•  Жваво цікавтеся дитячими захопленнями, беріть участь у них.

•  Перепрошуйте перед дитиною, якщо з якоїсь причини припу­стилися стосовно неї безтактності.

•  Заохочуйте у своїй дитині бажання ставити запитання, спереча­тися, висловлювати власну думку, стверджувати свою позицію.

•  Учіть дітей шанобливо висловлювати і доводити свою думку, спе­речатися без істерики, образи.

•  Заохочуйте пошукову, дослідницьку діяльність, учіть дитину самостійно думати, міркувати.

•  Допомагайте дитині перевершити саму себе, не бійтеся ставити перед нею щоразу складніші завдання.

•  Стежте за чистотою власного мовлення, не забруднюйте ЇЇ жар­гонізмами, суржиком.

КОРИСНІ ПОРАДИ  БАТЬКАМ

•  Любіть дитину. Зна­ходьте радість у спілкуванні з дітьми. Дайте дитині місце в сім'ї.

•  Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки!

•  Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами і проблемами дитини.

•   Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, накле­ювати, ліпити,

•  Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії.

•  Надайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не роз­кішному одягу.

•  Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп'ютері до 30 хвилин.

•  Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові на­вички, любов до праці.

•  Не робіть із дитини лише споживача, нехай вона буде рівноправ­ним членом сім'ї зі своїми правилами і обов'язками,

•  Пам' ятайте, що діти — це не лише продовжувачі наших особистих умінь і здібностей. Кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою долю.

Ваша дитина вередує?

 Що робити?

•  Перемкніть увагу дитини па інший об'єкт.

•  Поступіться в чомусь малому, зберігаючи головне.

•  Разом знайдіть рішення, прийнятне для всіх,

•  Поясніть, що своєю поведінкою вона завдає проблеми для ко­гось іншого.

 Що не робити?

•  Не потрібно сперечатися.

•  Не бійтеся бути твердими.

•  Не застосовуйте силу.

•  Не засмучуйтеся! Дитина лише випробовує вас.

•  Не бійтеся твердо відмовити. Дитина добре знає, що необов'язково їй дадуть все, що вона вимагає.

Ваша дитина, упирається?

Що робити?

•  Умійте відмовити так, щоб дитина не покладалася на відміну

рішення.

•  Умійте відокремити все погане від гарного, що є в дитині.

•  Погляньте на світ очима дитини.

•  Щоб дитина щось виконувала із задоволенням, їй повинно бути цікаво.

•  Покажіть дитині, що ви засмучені.

Що не робити?

•  Не починайте сперечатися. Ви самі перетворюєтесь на дитину.

•  Не робіть із дитини піддослідного кролика.

•  Не уникайте дрібниць: саме вони радують та засмучують.

•  Не примушуйте силою.

•  Не бійтеся делікатно нагадати, адже дитина могла просто забути.